Певну частину речей вона успадкувала від рідних.
“Близько восьми років я працювала у Брусилівській ОТГ, а останні п’ять була старостою громади, — розповідає 38-річна Аліна Святнюк. — Свою колекцію збираю від початку повномасштабного вторгнення, хоча перші експонати дісталися у спадок від бабусі. Це не лише вишиванки, а й вовняні хустки з китицями, рушники, старовинні побутові речі та меблі. Багато чого приносили односельці й друзі, знаючи про моє хобі”.
Особливе місце в колекції займають хустки. “Давні хустини виготовляли з натуральних волокон, а теперішні здебільшого синтетичні, — зауважує пані Аліна. — До речі, що яскравіші квіти були на хустині, то святковішою вона вважалася. На щодень же жінки зазвичай одягали хустки зі стриманішими кольорами”.
Щодо вишиванок, то найдорожчою сорочкою у своїй збірні брусилівчанка вважає ту, котру носив її покійний дідусь. “Сам він родом із Буковини, тамтешня вишивка вирізняється рослинно-геометричними орнаментами. Це і поля, і полонини... Традиційні кольори — темно-бордовий, зелений та золотисто-жовтий, — каже колекціонерка. — Також маю чимало сорочок з півночі та центру України, де на жіночих переважають квіткові орнаменти й червоно-чорні кольори. А на чоловічих вишиванках поширеним візерунком є дубовий листочок, жолуді — символи сили й міці. Маю і сорочки з так званою брокарівською вишивкою. Її назва походить від відомого французького парфумера і підприємця Генріха Брокара, який колись випускав мило в обгортках з трояндами й листками у чорно-червоних кольорах. Жінки переносили той малюнок хрестиком на полотно. Вишивка вирізняється яскравими квітковими мотивами. Зазвичай це троянди, волошки, маки. У давнину сорочки виготовляли переважно з льону та конопляного тканого полотна”.
Свою колекцію Аліна Святнюк нерідко презентує на виставках, проводить лекції, де ділиться з охочими знаннями про старожитності. Окрім того, відтворює воскові вінки, які свого часу були дуже популярною весільною прикрасою. А ще — мріє відкрити етносадибу. “Хочу, щоб наступні покоління не забували наші звичаї й традиції”, — наголошує колекціонерка.
