28-річний хлопець каже, що про цей рекорд мріяв змалку (він народився у сусідньому з островом Скадовську). Аби привернути увагу громадськості до екологічних проблем Джарилгача, Дмитро Бажин вирішив поставити рекорд.
“Можна сказати, що до забігу я готувався все життя, адже змалечку займаюся цим видом спорту, — розповідає 28-річний Дмитро Бажин. — Та рік тому твердо вирішив — треба інтенсивніше готуватись до забігу: тренувався приблизно 5 разів на тиждень, бігав дистанції від одного кілометра до сорока. Пізніше зрозумів, що треба й харчування збалансувати — аби в раціоні переважали білки та вуглеводи. Коли відчув, що готовий, то написав до Національного реєстру, де схвалили мою заявку.
Встановити рекорд було дуже непросто. Бігти було важко: під ногами — пісок, каміння, водорості. Загалом я подолав 10 дистанцій — від 100 метрів до 44 кілометрів. Біг 7 годин і 20 секунд. За цей час я лише раз зупинився біля оселі монаха — єдиного жителя острова. Там мені виміряли тиск, я декілька хвилин перепочив і побіг далі”.
Протягом забігу Дмитро зібрав 7 кілограмів сміття. “Мені боляче бачити, як таке рідне місце засмічують і псують несовісні туристи”, — каже хлопець.
“Ми відстежували рух Дмитра через спеціальний мобільний трекер, — розповідає Лана Вєтрова, керівниця Національного реєстру рекордів України. — Стартував він на мисі, ближче до Скадовська, а фінішував поблизу Лазурного. Свій рекорд чоловік присвятив не лише екології, а й захисникам України”.
“Коли прибіг до фінішу — хотілося танцювати, стрибати від щастя”, — каже Дмитро Бажин. До слова, він працює у поліції старшим інспектором відділу моніторингу.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як у поліції відреагували на стрілянину нардепа Киви у парку
