22-річний Микола Луговий родом із села Борщівка Тернопільської області. Відколи його призвали в армію, вирішив не покидати військову службу і вже чотири роки носить звання солдата.
“Свій ультрамарафон я пробіг на честь 7-ї річниці створення військової частини, яку відзначатимемо 10 грудня, — розповідає Микола Луговий. — Стартував у парку “Слов’янський” у Володимирі-Волинському. Біг до Львова — і в зворотному напрямку. Найважче мені було власне на Львівщині, де в той час дощило”.
Під час ультрамарафону солдат кожні 30 хвилин підживлював організм енергетичними батончиками, також пив воду. За фізичним станом солдата стежили військові медики, які супроводжували його на авто. Утім їхня допомога не знадобилась — жодних травм чи інших проблем зі здоров’ям не виникало.
“Я хіба що почувався втомленим, зате — щасливим”, — каже чоловік.
Микола з семи років займається бігом. Спершу його тренував шкільний учитель фізкультури. “Далі я сам поступово збільшував час і дистанції, — каже він. — Стежив за кількома відомими тренерами в соцмережах, брав до уваги їхні поради. Наприклад, про те, що потрібно збільшувати навантаження дуже поступово і так зміцнювати серцеві м’язи”.
Микола ділиться, що мріє побити світовий рекорд кенійського бігуна Еліуда Кіпчоге, який здолав 42 кілометри марафонської дистанції за годину 59 хвилин та 40,2 секунди. “Для нових досягнень я щодня тренуюсь, — розповідає хлопець. — Зазвичай роблю це в парку від 18.00 до 21.00, пробігаю за цей час 15 — 20 кілометрів”.
Ще одна мрія, яку планує втілити Микола, — пробігти наступного року ультрамарафон протяжністю 400 кілометрів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як айтівці, бухгалтери, інженери та юристи об’єднались у Команду порятунку тварин
