У доробку 61-річної Раїси Білої із села Мітлинці, що на Вінниччині, — близько двох сотень авторських ляльок ручної роботи. У кожної — свої емоції, характер, вбрання. Одні ляльки усміхаються, інші видаються меланхолійними і навіть трохи сумними.
“Свого часу я навчалась у Вінниці в кооперативному училищі на кондитера, після заміжжя тривалий час жила на Харківщині. А відтак повернулась у рідне село, працювала у магазині, пункті прийому молока. У 2018 році стала художньою керівницею у будинку культури, — розповідає Раїса Біла. — Мені завжди подобалося творити, тому у вільний час пекла торти й короваї на замовлення. Потім виготовляла картини із солоного тіста на мішковині у народному стилі. А ляльки в моєму житті з’явились понад десять років тому. У місцевій газеті прочитала про відому лялькарку Олександру Марей з Полтавщини, захопилася її творчістю, захотілось створити щось подібне. Замовила ляльку, аби роздивитись усі деталі, відвідувала онлайн-уроки, виставки, вивчала на різних пабліках техніку валяння”.
Перші роботи майстри ні були із синтепону, потім перейшла на полімерну глину. Одяг раніше шила вручну, а згодом придбала машинку.
“Починаю з того, що ліплю лялечці личко, це копіткий процес, бо жодних шаблонів чи заготовок не використовую, — каже пані Раїса. — Дотримуюсь симетричності обличчя, тоді переходжу до рук та ніг. Деталі запікаю, далі чіпляю до каркаса з дроту. А вже саме тіло роблю зі синтепону. Коси в моїх красунечок із козячої вовни, вона неалергенна, добре клеїться і легко розчісується. На одну ляльку витрачаю від кількох днів і до тижня”.
Особливою роботою майстрині став ельф, якого вона досі зберігає — як символ початку творчого шляху. “Мені хотілось чогось веселого, аби настрій підносив. І ельф зі своїм завданням впорався”, — зауважує пенсіонерка. У доробку талановитої мисткині є особлива лялька, яку вона пошила до народження онуки, бо хотіла передати риси майбутньої дитини. Ця лялечка — усміхнена білява дівчинка у платтячку з тканини кремового кольору в горошок — тепер як сімейна реліквія.
“Маю у колекції і ляльку з однорогом. В неї очі синього кольору та світлі кучері, довгі вії та рум’янець на щічках. Одягнена лялька у рожевий комбінезон і капелюх. Родзинкою образу є одноріг на паличці, виготовлений у тій же колірній гамі, що й лялька, — каже майстриня. — А “лялечка з яблуками” має розкішний аксесуар — крила з натуральних пір’їнок молочного кольору. Багато моїх ляльок — у національному одязі. Вони можуть рухати ніжками, ручками, сидіти, повертати голову. І вже знайшли своїх поціновувачів не тільки в Україні, але й за кордоном”.
