Карпатська квітка едельвейс — символ 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
“За фахом я художниця, точніше майстриня з художньої обробки шкіри. А любов до городництва й квітникарства у мене від матері”, — розповідає квітникаркааматорка.
● Жанна Капінус. Фото з архіву Жанни Капінус
Пані Жанна любить мандрувати горами. Якось на Яблунецькому перевалі, у закарпатському селі Ясіня, вперше побачила едельвейси. Гуцули ще називають ці квіти шовковою косицею. За легендами, коли карпатський легінь хотів освідчитися своїй коханій, то йшов далеко в гори й зривав для неї шовкову косицю. Це рідкісна квітка, що росте у важкодоступних місцях, на вапнякових скелях. Її пошуки були небезпечними. Тож у гуцулів едельвейс вважається символом сміливості та кохання.
“Як же ви посадили едельвейси в себе на городі?” — запитую Жанну. “Принесла з гір і посадила. Тепер вирощую едельвейс у звичайному грунті, розмножую вегетативно, діленням куща. Бо в горах квітка самонасівається, зачіпляючись за скелі. На рівнині едельвейс цього зробити не може”, — ділиться квітникарка. За спостереженням пані Капінус, ці квіти не люблять кислих грунтів, тому їх треба берегти від мурах, які викидають у землю кислоту. Інакше едельвейси можуть загинути.
Цвіте шовкова косиця у липні. На одному кущику 15 квіток. “Ці едельвейси, — радіє пані Жанна, — беруть для себе та садять удома чи в частині вояки із 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. Ця квітка — їхній символ. Воїни часто кладуть її у шеврон як оберіг. Щодня прошу Бога, аби всі, хто захищає Україну, повернулися додому живими й здоровими. І аби були сильні, мужні та незламні, як едельвейси”.
