Свій волонтерський осередок, який господині облаштували у сільській бібліотеці, вони жартома називають “Пекельна кухня”. Кажуть, що зліпили й передали на фронт уже понад мільйон вареників!
“Все почалось ще в перші місяці вторгнення. До мене звернувся місцевий фермер і волонтер Олег Кусюк: мовляв, часи важкі, потрібно годувати бійців, щоби мали сили нищити ворога. Запропонував готувати вареники, котлети, відбивні, копчене сало, намазки з нього, — розповідає завідувачка місцевої бібліотеки Надія Лівшун. — Звісно, ми з колегами та односельцями погодились, але зазначили, що фінансово не потягнемо це. Олег запевнив, що всі продукти “бере на себе”. І ось уже третій рік щодня у приміщенні нашої бібліотеки за великим столом збираємося і ліпимо вареники. Це і молодь, і старенькі, у багатьох рідні та близькі на фронті. А щоб легше працювалось, співаємо українські пісні”.
За словами співрозмовниці, за один день “Пекельна кухня” може видати на-гора приблизно 1200 — 1500 вареників з різними начинками — сиром, картоплею, капустою, лівером. На це йде приблизно 25 кілограмів борошна.
“Готуємо вироби на заварному тісті — воно тонке, еластичне, гарно зліплюється і не прилипає до столу. Такі вареники швидше варяться і виходять дуже смачні, — додає пані Надія. — Готуємо тісто так: до борошна додаємо окріп, сіль та олію й замішуємо. Далі хтось нарізає тісто на ковбаски, інший — розкачує, третій — готує начинки. У кожного, як кажуть, свій фронт роботи. Зварені вареники заправляємо домашнім смальцем і заморожуємо. Доправляє смаколики військовим місцевий волонтер Олег Перепечай. Пакуємо їх у відра, в кожне влазить по 120 штук. Бувало, що за один раз передавали понад 35 — 40 тисяч вареників на різні напрямки фронту. А щоб підняти бойовий дух, на відерця клеємо фірмові логотипи з віршем, у якому є такі слова: “Ми вареники ліпили, щоб ви їли й довго жили. Щоб минали кулі люті, й вороги були забуті”. Також щотижня возимо вареники пораненим воїнам. Адже їм теж хочеться посмакувати домашньою їжею. І найбільше радіємо, коли військові дякують за смаколики. Це мотивує працювати надалі”.
