Тренер із карате й старший тренер збірної України з паратхеквондо Сергій Брушніцький підготував п’ять чемпіонів світу та численних призерів із міжнародних змагань. Його учні — спортсмени з вадами розвитку опорно-рухової системи, їх чоловік тренує на волонтерських засадах. Цьогоріч Сергія Брушніцького нагородили волонтерською премією “Євромайдан SOS-2020”. Ми завітали в гості до чоловіка, аби познайомитися ближче.
Тренувальний зал бойових мистецтв розташований у центрі містечка Ладижин, що на Вінниччині. Раніше це було приміщення дитсадка.
“Я ознайомився з карате кіокушинкай у 1990 році, — розповідає Сергій Брушніцький. — Основна мета цього виду спорту — не атакувати суперника, а захищатися від агресії. Мені це подобається”.
У 2013-му чоловік дізнався про змагання спортсменів із ураженням опорно-рухового апарату. “Розповів про це знайомому, у якого відсутня частина руки, — пригадує. — Вирішили спробувати свої сили. Я підготував його до змагань. У результаті він посів третє місце на першому чемпіонаті України в Запоріжжі! Тоді все й почалося. Тепер треную 14 спортсменів, які мають ДЦП, патології кінцівок, вади зору, дехто пересувається у візку”.
Треную 14 спортсменів, які мають ДЦП, патології кінцівок, вади зору, дехто пересувається у візку.
...На годиннику — 16.00. До тренувальної зали заходять діти з ураженнями кінцівок, одна спортсменка у візку. Усі одягнені в кімоно. Під час карантину тут тренуються невеличкими групами — по четверо-п’ятеро осіб. Кожному перед початком заняття заміряють температуру.
“Я чотири роки займаюсь паратхеквондо в сенсея Сергія Брушніцького, — знайомлюся з 14-річною Оксаною Мельник. — Вже їздила на змагання за кордон. Дуже люблю цей спорт! На тренуваннях набираюся енергії”.
Сенсей Сергій Брушніцький ставить таймер, і тренування починається. “Спершу ми розминаємося, а далі кожен отримує своє завдання, — зазначає Сергій Брушніцький. — Наприклад, сьогодні учні відпрацьовуватимуть техніку бойового мистецтва”.
Спортсмени у візках тренуються за допомогою вертикалізатора — це ортопедичний апарат, який фіксує тіло у вертикальному положенні. Таким чином спортсмен може виконувати певні рухи кінцівками. Спостерігаю, як старанно діти виконують кожну вправу. Сильні, наполегливі! Майбутнє України!
“Тренування допомагають дітям фізично розвиватись, покращувати здоров’я, виховувати характер, — каже Сергій Брушніцький. — Так, передусім я акцентую увагу вихованців на силі волі — вона дуже важлива і в спорті, і в житті. І знаєте, деякі мої вихованці в результатах перевершили мене. Скажімо, я маю звання майстра спорту, а мій учень — майстер спорту міжнародного класу”.
Сам же Сергій Брушніцький у свої 50, окрім тхеквондо, займається стрибками з парашутом (має вже понад 200 стрибків), спортивним орієнтуванням, водним туризмом (здійснив сплав двома гірськими річками). А у свій день народження чоловік встановив особистий рекорд — пробіг 50 кілометрів!
Також він їздить із волонтерами на Схід, виготовляє для бійців станини (частина лафета, що забезпечує стійкість і нерухомість гармати під час пострілу).
У найближчих планах сенсея — тренувати травмованих в АТО/ООС воїнів. А ще Сергій Брушніцький планує залучити до бойового мистецтва дітей із синдромом Дауна, аутизмом, з іншими затримками розумового розвитку.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як живе й облаштовує побут подружжя, у якого тепер є 10 синів та 8 доньок
