До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесли три нові елементи: традицію соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області, приготування традиційних страв кримських татар “чіберек” та “янтик”, а також традицію приготування та культуру споживання сливового леквару на Закарпатті.
“Чіберек — це смажений на олії пиріжок з м’ясним фаршем, — розповідає Есма Аджієва, очільниця громадської організації “Алєм”. — Більшість жителів України знають його під назвою “чебурек”. Традиційна начинка чібереку — яловичина, телятина або баранина.
Янтик формою нічим не відрізняється від чібереку. Основна відмінність між стравами полягає у способі приготування. Янтик смажать на сухій сковорідці, після чого щедро змащують маслом.
У кримських татар є чимало традицій, пов’язаних з цими стравами: наприклад, невістка смажить чіберек для гостей на третій день після весілля або ж на 40-й день після народження дитини”.
“А сливовий леквар — це густе сливове повидло, яке можна нарізати, — розповідає Людмила Козловська, представниця ГО “Імаго культури”. — На готування леквару збирається вся родина або ж сходиться вся вулиця. Варять його у величезному мідному казані на вогнищі — приблизно 24 години, постійно помішуючи.
Леквар — корисний для здоров’я, адже готують його без цукру. Він може зберігатися при кімнатній температурі, накритий папером і тканиною, 1 — 2 роки”.
Ще одне надбання української культури — традиція соломоплетіння в Турійській громаді Волинської області. Зберіг і передав нащадкам це ремесло Олександр Коптюк із села Кустичі. Тепер його справу продовжує майстриня Марія Кравчук із села Туличів. Вона навчає соломоплетіння дітей і дорослих, відроджує давні техніки. Також жінка створила єдиний в Україні музей солом’яного мистецтва у селі Купичів, проводить міжнародний фестиваль соломкарства “Сніп”. Власноруч вирощує жито, пшеницю, льон, квіти і збирає з допомогою серпа.
До слова, у Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України уже 50 елементів.
