Майстриня працює із соломою з 13 років. Техніку соломоплетіння освоювала самотужки.
“Колись ми із сестрою побачили в одній із газет схему для плетіння бриля (капелюха). Нас це дуже зацікавило, вирішили спробувати. Перший бриль не дуже вдався, але другий уже був набагато кращий”, — розповідає майстриня. Сьогодні ж у її доробку чимало плетених речей: ялинкові прикраси, кошики, жіночі сумочки, сережки, браслети, брошки, намиста, казкові герої, ангелята, шкатулки, обрамлення для годинників.
У 2014 році, коли вороги напали на Україну, жінка виготовила перший тризуб із соломи. Він був в обрамленні житніх колосків — символів сонця та безконечного Всесвіту. Виплетений із соломи тризуб майстриня прикрасила сухими кетягами та листками калини. Унизу прикріпила синьо-жовту стрічку. Тризуб був чималенький — 50 сантиметрів у діаметрі. Згодом Мирослава Балазюк виклала соломкою карту України. Мисткиня зазначає, що надихнули її на це вишивані мапи нашої держави.
● Мирослава Балазюк. Фото з архіву Мирослави Балазюк
На початку повномасштабного вторгнення Мирославу попросили виготовити щось цікаве на подарунок у Польщу. Майстрині на думку спало виплести тризуби-магнітики із соломи. “Щоб виріб був міцний та красивий, треба насамперед мати добрий матеріал. Для своїх виробів використовую житню та пшеничну солому. Озимі злаки висіваю на власній ділянці у жовтні, а наприкінці травня — на початку червня, коли з’являються перші колоски, збираю “урожай”. Жито і пшеницю жну вручну серпом або кошу, збираю у снопи і сушу спершу під накриттям, а згодом — під дахом”, — пояснює соломникарка.
Щоб зробити тризуб, майстриня нарізає “міжвузля”, тобто солому від колоска до першого потовщення. Міжвузля замочує на годину в окропі. Така солома стає м’якою, не ламається, її легко скручувати та плести.
В основі тризуба — каркас із тонких дротиків. На них мисткиня наплітає солому. По боках — так зване вите плетиво, а всередині — візерунок “косичка”. Матеріал різної довжини, грубшу соломинку треба накладати на тоншу. Аби все добре трималося на дроті, жінка зшиває частини тризуба внизу рибальською тонкою волосінню. А позаду термоклеєм прикріплює магніт. Кожен тризуб завдовжки 12 і завширшки 6 — 7 сантиметрів. Один виріб мисткиня виготовляє 2 — 3 години.
Цікаво, що у солом’яних тризубах поєднано різні відтінки. За словами пані Мирослави, барва залежить від часу сушіння матеріалу. Скажімо, щоб солома стала світлою, її слід сушити кілька днів під прямим сонячним промінням або ж відбілювати 40-процентним перекисом водню, тонувати паяльником чи проварювати у соді.
“Загалом солома — матеріал з потужною енергетикою землі, сонця і праці людських рук. Якщо це ще й тризуб, прадавній український символ, то кожен такий виріб не лише сувенір, а й оберіг”, — підсумовує майстриня.
