На рідкісний історичний документ натрапив 60-річний польський дослідник минувшини Даріуш Колодзейчик, який є автором численних праць з історії політичного, господарського та культурного розвитку Османської імперії та Кримського ханства.
“У грамоті до польського короля Сигізмунда І Старого за 1527 рік кримський хан Саадет I Герай згадує московського князя Івана III Васильовича як “Івана московського, ваших та наших предків холопа, і теж неприятеля нашого і вашого, з поколінь смерда сина...”, — коментує Тарас Чухліб, доктор історичних наук. — Чому, власне, смердом і холопом? Бо так на Московщині називали селян. А, як відомо, коріння великого князя Івана III Васильовича походить не від знатного роду. Його матір’ю була проста московська служниця. Крім того, московське князівство протягом тривалого часу було залежним від Кримського ханства й мусило виплачувати йому данину”.
Проте, за словами науковця, у московській історіографії великого князя Івана ІІІ Васильовича, який правив з 1462-го до 1505 року і заклав основи централізованої самодержавної Московської держави, чомусь іменують “царем Іваном Великим” та “государем всєя Русі”. Там вказується, що він перший серед московських князів присвоїв собі титул царя.
Насправді ж був васалом золотоординських ханів. Постійно воював з Великим князівством Литовським, Руським, Жемайтійським за українські землі. У ході воєнних дій йому вдалося розширити територію Московії вдвічі, а в 1480 році під час військової кампанії на річці Угрі навіть намагався позбутися ординського сюзеренітету. Але невдало.
“Тож до кінця життя Іван III Васильович у листах називав себе холопом хана Великої Орди, — продовжує Тарас Чухліб. — До слова, кримські хани до середини XVII століття забороняли московським правителям вживати щодо себе титул “цар”.
Московити перестали платити данину Кримському ханству лише на початку XVIII століття, коли Росія у результаті напружених довготривалих дипломатичних переговорів та підписання низки міжнародних договорів нарешті вийшла з-під залежності й стала суверенною державою. Після завершення Північної війни 1700 — 1721 років переговори про скасування московських “упоминків” Криму набули нового звучання”.
Останню партію данини з Москви у Бахчисарай відправив Петро I. 22 жовтня 1721 року він перейменував московське царство на Російську імперію і присвоїв собі титул імператора.
