Цьогоріч хліб із чорнушкою внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини Волині.
“Цей рецепт мені переповідали ще мама та бабуся. Вони завжди на городі вирощували чорний кмин (чорнушку). Рослина невибаглива, грядки готували з осені, — розповідає директорка Шацького будинку культури Валентина Ханзерук. — А збирали кмин, коли насіння побуріє приблизно на 75%. Зрізані рослини зв’язували у невеликі снопи, сушили, а тоді обмолочували. Насіння чорнушки зберігали у щільно закритій посудині, щоб не допустити випаровування ефірних речовин. Чорнушку давали птиці та худобі, адже вона виганяє різних паразитів з організму. Старші люди споживали чорний кмин для здоров’я суглобів, бо це джерело кальцію, заліза, цинку, міді, фолієвої кислоти. Також селяни вірили, що чорнушка зміцнює імунітет та захищає організм від хронічних хвороб. Зрештою виникла традиція випікання хліба з кмином”.
За словами співрозмовниці, тісто замішують зі складників кімнатної температури. Попередньо пшеничне борошно треба добре просіяти. Далі взяти літр теплої води, столову ложку солі, 30 грамів дріжджів, 3 столові ложки олії й борошна стільки, скільки візьме тісто, щоб воно було нетугим. А ще — додати жменьку-другу чорнушки.
“У давнину тісто замішували у дерев’яній діжці, а тепер зазвичай у мисці, — мовить далі Валентина Ханзерук. — Готове тісто кладемо в тепле місце на дві-три години, щоб виросло. Опісля формуємо буханці, на пів години залишаємо їх на деку, щоб “підійшли”, і садимо у піч чи духовку. Щоб хліб добре випікся, палять піч дровами з дерев твердих порід, які дають мало диму. Хліб з чорнушкою дуже смачний і запашний. За вечір з родиною можемо з’їсти цілого буханця. І навіть масла до нього не треба”.
Пані Валентина сподівається, що хліб з чорнушкою невдовзі внесуть і до національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
