Загалом бабусі-волонтерки з Ківерців уже відправили на передову декілька сотень пар такого теплого взуття. І кажуть, що працюватимуть до тих пір, поки буде потреба.
“Оскільки ми постійно допомагаємо бійцям їжею, закриваємо різні збори й оперативно доправляємо все на фронт, вони звернулись до нас із ще одним проханням. Воїни скаржилися, що через низьку температуру та сирість сильно мерзнуть ноги в берцях. Я собі згадав, що колись люди в селах носили взимку бурки, одягаючи зверху на них гумові калоші. Плюс у тому, що це взуття з натуральних тканин, тому “забирає” вологу, його легко сушити, з ним на ногах точно грибка не буде. Так виникла ідея шити бурки на фронт, бо купувати — в рази дорожче, — розповідає волонтер Микола Косинський. — На мою ідею охоче відгукнулись десять пенсіонерок. Дехто з них мав навики шиття, також досвідчені фахівчині провели інструктаж, надали їм лекала, а небайдужі допомогли зі швейними машинками. Підключились і місцеві посадовці, ще одну машинку виділили зі шкільного ресурсу. Приміщення дали нам спочатку в ліцеї, але потім ми знайшли інше.
Для пошиття бурок використовуємо старі пальта та шуби, які точно є чи не в кожного на горищі. Ми дали оголошення — і посилки поприходили не тільки з Волині, але й із Львівщини, Прикарпаття та навіть прифронтового Запоріжжя. Першу пробну партію теплого взуття відправили на позиції, щоби почути думки воїнів та врахувати їхні побажання. Коли отримали схвальні відгуки, активно продовжили справу. Вже знаємо найпопулярніші розміри, тому відшиваємо бурки від 42 по 45 розміри. Потім докуповуємо гумові калоші по оптових цінах — і комплекти готові”.
● За день волонтерки відшивають приблизно десять пар взуття. Фото з архіву Миколи Косинського
Працюють пенсіонерки на волонтерських засадах з ранку до вечора майже без вихідних. За день відшивають приблизно десять пар взуття. Спочатку завдяки лекалам креслять виріб, тоді вирізають та зшивають його вручну голкою, а далі — машинкою.
“У кожного з них рідний чи близький на фронті, тому розуміють, як важливо допомагати воїнам. Це скромний внесок у перемогу, — додає Микола Косинський. — До речі, воїни часто передають нам слова подяки”.
Крім бурок, волонтерки з Ківерців шиють для захисників теплі рукавиці й маскувальні нашоломники. А ще паралельно тут працює кулінарний цех. Микола Косинський додає — цього сезону, окрім теплих речей, бійці на передовій отримають ще й декілька тонн квашених помідорів.
