“Я допомагаю воякам ще з 2014 року. Та говорити про це просто не люблю, бо роблю те, що має робити кожен українець та українка, які не воюють, — каже волонтер. — Чим та як допомагати — кожен вирішує сам. Наприклад, ми з друзями віддали в час ООС (АТО) на фронт машину, якою їздили на риболовлю. Бо яка риболовля, коли наші захисники потребують буквально всього?” Допомагав Ігор Колісник тоді ще батальйону імені генерала Кульчицького, а тепер — 10-й гірсько-штурмовій бригаді, де служать багато його знайомих.
● Ігор Колісник. Фото Ігоря Колісника
“От ми робили ліхтарики із використаних лед-лампочок і надсилали їх хлопцям, аби ті освітлювали бліндажі, — розповідає пан Колісник. — Ці лампочки заряджаються від акумуляторів та павербанків”.
Тримачем лампи на авторських ліхтариках стали використані гільзи. “Потужність ліхтарика — 15 ватів, — пояснює майстер. — Він може безперервно працювати п’ять годин. Заряджати треба приблизно 2 години, як звичайний мобільний телефон. Якщо заряджати від павербанку й економно використовувати, то одним ліхтариком можна протягом тижня освітлювати бліндаж”.
Гільзи на ліхтариках, які майстер з помічниками ще й реалізовує на аукціонах та ярмарках, розмальовують українські художники. Так, до прикрашання залучили коломиянина Мирослава Ясінського та одесита Юрія Домовєсова. “Кошти від продажу, звісно, віддаємо на ЗСУ. Аби зробити один ліхтарик на тримачі з гільзи, потрібно в середньому дві години”, — зауважує Ігор Колісник.
