Отже, історія така.
Здавна у багатьох країнах світу засмагла шкіра свідчила: її власник — людина, яка змушена багато працювати під палючим сонцем, а отже вона — представник низького класу. Засмаги соромились, а до косметичних засобів входили білила для обличчя зі свинцем та миш'яком — усе, аби бути білішим.
Та ситуація змінилась у 1903 році, коли Нільс Рюберг Фінзен (датський науковець ісландського походження) отримав нобелівську премію за відкриття, що перевернуло уяву людей про засмагу. Він з’ясував: сонячне світло допомагає при туберкульозі шкіри (зараз це дуже рідкісне захворювання) та рахіті, що виникає через дефіцит вітаміну D.
Інформація про користь сонячного світла швидко розлетілась світом. І вже через 10 років після присудження нобелівської премії засмагання стало модним серед еліти.
Цікавий факт: у 1920 році Коко Шанель випадково отримала сонячний опік, а коли її обличчя побачили шанувальники, то цей колір їм настільки сподобався, що у моду ввійшли темні тональні креми.
Згодом у науковому світі заговорили й про те, що сонячне світло сприяє збільшенню мелатоніну — гормону, який впливає на циркадний ритм, або ж ритм сну та бадьорості людини. І люди зажадали засмагати ще більше! Ще й так, аби це не залежало від сезону. Розпочалась ера штучного ультрафіолетового світла. Солярії стали місцем, куди люди приходили, аби додати своїй шкірі засмаги. І засмагання стало настільки популярним, що у людей виникав психічний розлад — танорексія. Йдеться про залежність від порцій ультрафіолету.
З часом шанувальники засмаги почули й інші невтішні для себе новини: дослідники з'ясували, що сонячне світло є однією із причин раку шкіри.
Стало зрозуміло: ультрафіолетові промені пошкоджують ДНК клітин шкіри, що є прямою причиною онкологічного захворювання.
Крім цього, при тривалому регулярному перебуванні під сонячними променями деструктивні зміни у шкірі накопичуються, це зменшує її еластичність, відтак з’являються зморшки.
Але й це ще не все! Ультрафіолет має здатність руйнувати деякі протеїни, що входять у склад волосся. Особливо небезпечна сонячна радіація для людей із тонким волоссям, що пошкоджується значно швидше, ніж товсті волосини. До речі, темна шевелюра має більший захист від ультрафіолету, тому що темний пігмент частково захищає протеїни від деструктивної дії сонця.
Втім годі про сумне. Ви знаєте, чому кожен засмагає по-своєму? Хтось за один-два дні відпочинку на сонці уже карамельний, а комусь треба й весь тиждень, аби колір його шкіри змінився.
Справа в тому, що ультрафіолетове світло, потрапляючи на шкіру, викликає оксидативний стрес і подальші захисні реакції організму, а саме швидке окислення меланіну до коричневого кольору та розподілення його по шкірі. Що більше меланіну, то більше засмаги. А його кількість в організмі не збільшується під дією світла, а є генетично обумовленою.
Меланіни — органічні речовини, що є пігментами (фарбниками) у тваринному та рослинному світі. Різні меланіни можуть мати трішки інший колір при взаємодії з ультрафіолетовим світлом. Склад меланінів — індивідуальний в кожної людини, цим частково пояснюються відмінності у відтінку засмаглої шкіри.
До речі, пісок і вода віддзеркалюють ультрафіолет, і тоді людина отримує більше ультрафіолетової радіації ніж в інших умовах. Тому, як кажуть у народі, на морі — щедріша засмага.
А тепер — про помідори. Якщо ваша шкіра особливо вразлива до сонця, не засмучуйтесь. Адже каротиноїди, які є у деяких овочах, мають здатність при регулярному вживанні надавати їй приємного кольору засмаги. Вони у великій кількості містяться у томатах та моркві.
Усім — гарного літа, лагідного сонця! Засмагаймо з розумом!
