Якщо спрощено, такий тип харчування передбачає сподивання максимально натуральної їжі. Більше — у розмові з 34-річним Олексієм Кузнєцовим, який уже майже рік практикує харчування “печерної людини”. А також — у коментарях лікарки-дієтологині.
“Головна причина, яка наштовхнула мене перейти на палеодієту, — мій рівень цукру в крові сягнув позначки 6,0 ммоль/л. Я вирішив досягти здорового показника — до 5,0 ммоль/л, змінивши спосіб харчування. Палеодієта передбачає в основному вживання риби, м’яса, горіхів, овочів, фруктів, коренеплодів. Натомість виключає зерна, молочні продукти, бобові, хліб, цукор. Також у моєму раціоні — нуль солі. Якщо говорити про обробку їжі, то страви я запікаю, смажу, варю. До речі, палеодієта передбачає використання лише оливкової олії. Рафіновані олії загалом — табу”.
Як оцінюють таку дієту спеціалісти з харчування?
— Спершу про переваги, — каже Оксана Скиталінська, лікарка-дієтологиня. — Така дієта передбачає відмову від шкідливих продуктів: тістечок, цукерок та газованих напоїв. Саме вони — причина багатьох хвороб та передчасного старіння організму. Також палео передбачає відмову від шкідливих жирів. Зменшення солі в організмі рятує серцево-судинну систему, нирки та печінку. Завдяки високому вмісту білка людина тривалий час не відчуває голоду і, як наслідок, не переїдає. Менша стимуляція підшлункової залози цукрами та глюкозою — менший ризик цукрового діабету. Тож поєднання палеодієти з великою руховою активністю — чудовий вибір, якщо ваша мета скинути вагу. Відчуваєте, що це ваш тип харчування, — дуже добре.
— А які мінуси палеодієти?
— Палеодієта не вважається збалансованим харчуванням і є екстремальною. У ній може бути надлишок білка. А надмір білка — навантаження на печінку та нирки, у людей за сорок це ще й ризик переходу половини білка в жир. Велика кількість білка призводить до атеросклерозу з ускладненнями, як-от інсульт чи інфаркт. Можливі також порушення мікрофлори кишківника та хвороби, спричинені цим процесом.
Додам ще, що проводити будь-які харчові експерименти не варто до 25-річного віку.
Читайте також про те, чому укус бджоли, оси чи шершня може бути небезпечний для життя.
Тарас ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ
