2020-й ще не завершився, а його вже називають одним із найскладніших в історії незалежної України. Війна, коронавірус, ізоляція, криза, нищівні повені, руйнівні лісові пожежі — це лише стислий перелік чинників, через які впродовж кількох останніх місяців люди зазнають чималого стресу. А як ці фактори можуть позначитися на майбутньому поколінні, яке вже дехто називає “короніалами”?
Науково-популярна книга “Ми — це наш мозок” Діка Свааба, нідерландського спеціаліста в галузі досліджень головного мозку, описує, як умови розвитку плода впливають на життя дитини в майбутньому, і які небезпечні наслідки може мати для ембріона стрес, пережитий матір’ю. Автор стверджує, що в такої дитини, ймовірно, буде схильність до хронічних недуг, депресій та інших розладів. Чи так це насправді і як може позначитися буремний 2020 рік на здоров’ї так званих короніалів?
Запитуємо про це в лікарки-генетикині, експертки зі спадкових патологій Надії Гельнер, психолога Ігоря Корнієнка та лікаря-андролога, сексопатолога Василя Черепанина.
— На якому етапі вагітності стрес може позначитися на розвитку мозку дитини найбільше?
Н. Гельнер:
— Найбільша небезпека чатує на дитя у першому триместрі, коли відбувається формування всіх органів та систем. На такому етапі агресивна дія гормонів стресу — адреналіну та кортизолу — прирівнюється до важкої вірусної інфекції. Вона може навіть призвести до вроджених вад. Стрес у другому триместрі послаблює імунну систему майбутньої дитини — вона від народження буде дуже чутливою до інфекцій.
Унаслідок стресу, пережитого жінкою у третьому триместрі, можливе поліоорганне ураження без виражених вад, але з впливом на центральну нервову систему. Новонароджений буде неспокійним, згодом може мати проблеми зі сном, мовленням, навчанням.
— У чому полягає вплив стресових факторів на ембріон?
— Адреналін призводить до спазмів судин плоду, порушуючи постачання кисню. Його дефіцит для мозку під час вагітності є фактором ризику розвитку проблем із психікою у дитини, зокрема, депресій і шизофренії. Є дані й про те, що діти матерів, які сильно стресували, народжуються із аутизмом.
Гормони стресу глюкокор тикоїди лежать в основі розвитку патологій серцево-судинної системи, метаболічних та нейроендокринних розладів — таких, як гіпертонія, діабет, ішемічна хвороба серця. Стрес може провокувати зміни у генах, у такий спосіб підсилюючи схильність до виникнення спадкових патологій.
Стрес може провокувати зміни у генах, у такий спосіб підсилюючи схильність до виникнення спадкових патологій.
— Британські нейрофізіологи вивчали головний мозок у людських ембріонів на терміні між 30-м і 37-м тижнями вагітності. Дослідники відбирали матерів з малозабезпечених сімей, які часто відчували депресію, занепокоєння або стрес. Відповідно до МРТ-знімків головного мозку в їхніх ще не народжених малюків спостерігалося зменшення ефективності роботи нейронних ланцюгів, особливо в ділянці мозочка. Як це може впливати на дитину?
І. Корнієнко:
— Мозочок — друга за розміром структура головного мозку, у ньому інтегрується інформація, що надходить від органів відчуттів. Він має нейронні зв’язки з ділянками головного мозку, які виконують вищі функції, як-от використання мови, складна інтелектуальна робота тощо. Зменшення ефективності нейронних ланцюгів може призвести до проблем із виконанням цих функцій: від негараздів із координацією рухів до порушення вищих когнітивних процесів.
— Чи правда, що сильний стрес вагітної може вплинути і на сексуальну орієнтацію майбутньої дитини?
В. Черепанин:
— Так. Як вiдомо, упродовж певного часу розвитку плiд — безстатевий. З дев’ятого тижня вагітності органiзм отримує “команду”: формуємо стать. Якщо в цей перiод жiнка переживає сильний стрес, чи, скажiмо, вiрусну атаку, то гонади (статевi залози) майбутньої дитини формуються з порушенням. Вiдбувається щось на кшталт комп’ютерного збою: внутрiшнi гонади плода стають однiєї статi, зовнiшнi — iншої. У такий спосiб може сформуватися людина, яка зовнiшньо належатиме до жіноцтва, але й статевий потяг матиме до жінок. I навпаки.
— А чи може пренатальний стрес вплинути на формування характеру дитини?
І. Корнієнко:
— Люди, в яких у мозку від народження більше генетично обумовлених рецепторів до окситоцину, виростають дружелюбнішими, комунікабельнішими, менш агресивними. І навпаки — якщо стресові гормони матері вплинули на гени ембріона так, що названих рецепторів мало, дитина буде більш агресивною. Утім людська поведінка обумовлена багатьма факторами — численними варіаціями у різних генах, різним рівнем вироблення нейромедіаторів та інших чинників нейрогормональної регуляції.
— Невже організм матері жодним чином не захищає плід від впливу стресу?
Н. Гельнер:
— Так, у процесі еволюції вироблено механізми, що допомагають організму сильних, здорових матерів захищати майбутнє дитя. Зокрема, плацента містить низку гормонів, покликаних нейтралізувати згубний вплив кортизолу. Під час вагітності змінюється і психіка жінки. Вона набуває здатності дивитися на події відсторонено завдяки речовинам ендорфінам, які посилено виробляються в її організмі. Але, звісно, захист спрацьовує тоді, коли рівень стресових гормонів не зашкалює.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому лікарі радять ходити в гості зі своїми тапочками
