У дев’ятирічного Дмитрика почало боліти вухо. Лікар, до якого звернулися батьки з дитиною, після обстеження діагностував отит і призначив відповідні препарати. Та невдовзі у хлопчика заболіло друге вухо. А наступного дня підвищилася температура і почалося блювання. Дитину забрала “швидка”. Провівши комп’ютерну томографію, у маленького пацієнта виявили ознаки руйнування скроневої кістки. Бактеріальна інфекція із вуха поширилася до мозкової оболонки.
— Запалення вуха часто розвивається на фоні інфекцій верхніх дихальних шляхів, — розповідає Федір Юрочко, керівник Клініки хірургії голови та шиї львівського “Охматдиту”. — Основною причиною отитів здебільшого є бактеріальна інфекція. Збудники хвороби бувають агресивними, можуть прокладати собі шлях за межі скроневої кістки (кістки черепа) і поширюватися у різних напрямках. Зокрема, до мозку, спричиняючи менінгіт, а також — до лицьового нерва, спричиняючи його парез.
Бактеріальна інфекція також може поширюватися до структур внутрішнього вуха, що відповідає за слух і роботу вестибулярного апарату. Як наслідок — недочування, захитування. Якщо інфекція пошириться до великих судин голови та шиї, можливий мастоїдит — запалення соскоподібного відростка скроневої кістки.
— I це все через отит?
— Так. Ми спостерігали випадки блискавичного перебігу цієї хвороби. Інфекція поширювалася за 2 — 3 дні. Зрештою, є діти, в яких часто бувають отити, але вони ніколи не хворіють на менінгіт. Іноді ж таке запалення в пацієнта вперше, й одразу виникають ускладнення. Все залежить від ступеня агресивності збудника хвороби, а також від особливостей організму.
— А які симптоми менінгіту?
— Спостерігається сильний біль голови, нудота, блювання, гарячка. Можливе знепритомнення. Та менінгіт — лише одне з ускладнень отиту. Цього року в нас був складний випадок, коли інфекція дісталася великої судини головного мозку. Торік було 14 випадків дуже важкого ускладнення отиту. Зокрема, два випадки менінгіту, рідкісні форми мастоїдиту (верхівковий і зігоматицит), тромбофлебіт, флебіт і тромбоз сигмаподібного синуса, емпієма, а також випадки сепсису. Це був рекорд. Зауважу, що у попередні роки ми лікували від трьох до п’яти випадків ускладнення отиту. Якщо вчасно не спинити поширення інфекції, виникає загроза життю.
— Чи можлива профілактика важких ускладнень отиту?
— Для профілактики отиту проводять вакцинацію проти пневмококової інфекції. Це щеплення не входить до календаря обов’язкових. Вакцина може захистити від отиту, але це не означає, що його ніколи не буде.
— Яке лікування призначають пацієнтам при менінгіті, спричиненому отитом?
— Операція — обов’язкова. І при менінгітах, які є наслідком ускладнення отиту, і при мастоїдитах. Адже потрібно ліквідувати первинне вогнище інфекції. До скроневої кістки хірурги дістають доступ із розрізу за вухом. Є спеціальні вушні хірургічні бори, якими у кістці свердлять отвір. А далі чистять гнійний осередок інфекції. Передбачено також антибіотикотерапію. Загалом лікування досить тривале.
Щодо нашого дев’ятирічного пацієнта, який перебував на лікуванні з кінця минулого року, то хлопчика вже виписали. Дитина почувається добре.
