Часто буває: пораючись на городі чи майструючи, ми навіть не помічаємо крихітного порізу чи уколу. А вночі прокидаємося від того, що поранений палець аж горить і пульсує. Так починається панарицій.
— Збудник хвороби найчастіше — інфекція, що постійно є на шкірі, наприклад, золотистий стафілокок чи стрептокок, — каже Жанна Приходько, лікарка-дерматокосметологиня. — Вони проникають усередину тканин зі скалками, через уколи, подряпини, порізи. Ступінь панарицію залежить від глибини й місця ураження, а швидкість розвитку запального процесу — від агресивності збудника та імунітету пацієнта.
Наприклад, надзвичайно поширений і болючий піднігтьовий панарицій (при ньому запалення концентрується під нігтем). Пригадую, як на прийом прийшов змучений безсонними ночами чоловік. Під час ремонту цей пацієнт увігнав собі під ніготь дерев’яну скалку, але з лікуванням не поспішав. Палець збільшився у розмірі, пульсуючий біль ставав усе нестерпнішим. Якби цей чоловік ще довше зволікав, то, можливо, лишився б без фаланги вказівного пальця. Але ми швидко підібрали необхідний антибіотик, протизапальні ліки, тож обійшлося навіть без операції. У подібних ситуаціях рахунок йде буквально на дні й години, за короткий час гній може поширитися на сухожилки та кістки.
— Чим ризикує хворий у такому стані?
— Втратою пальців, загальним зараженням крові. Найскладніший варіант панарицію — пандактиліт. Це стан, при якому вражені всі структури пальців.
— Що потрібно зробити, аби уникнути розвитку панарицію?
— Навіть найдрібнішу ранку, поріз чи укол варто знезаражувати. Підійде будь-який антисептик, що є в аптечці: розчин хлоргексидину, зеленка, йод. Можливо, така рання профілактика й не врятує від запалення, але воно принаймні буде не надто сильним. Якщо наступного дня після травми почервоніння на її місці не пройшло, слід негайно звернутися до фахівця.
Для уточнення діагнозу лікар може призначити рентгенографію, що показує, наскільки глибоко поширилося запалення на підшкірну або кісткову тканини. При виділенні гною проводиться його посів на мікрофлору й резистентність до антибіотиків. При наривах може знадобитися хірургічне лікування — очищення вогнища запалення.
— Яких помилок пацієнти найчастіше припускаються у лікуванні панарицію?
— Найнебезпечніший народний метод — випарювання нариву в гарячій воді чи “припікання” його розпеченою цибулею. Це може призвести до швидкого поширення інфекції. Не варто також робити спиртові компреси — вони лише пересушують і травмують шкіру.