Сучасна людина, як підрахували дослідники фонду кардіології British Heart Foundation, проводить сидячи в середньому 9,5 години щодня, пише газета Експрес. Отже, залишається малорухливою більшу частину свого часу поза сном. І саме з цим пов'язані не лише серйозні проблеми зі здоров'ям, а й передчасне старіння.
"В англомовній медичній термінології є таке поняття — sitting disease (хвороби сидіння) — це низка патологій серця і судин, метаболічні недуги, такі, як діабет), — каже Олександр Вайсерман, доктор медичних наук, фахівець з геронтології. — Річ у тім, що біологічно ми не пристосовані багато сидіти. Первісні люди цього майже не робили. Втім тепер професії, що передбачають перебування у кріслі, стали домінувати.
Читайте також: В Україні суттєво посилюють відповідальність за кермування напідпитку
Досліджено, що в розвинених країнах 20% випадків смерті людей після 36 років спровоковані саме sitting disease. Цікаво, що таких проблем зі здоров'ям не знають люди в бідних африканських чи острівних країнах, для яких запорукою виживання є постійний рух".
— Науковці стверджують, що сидіння впливає на людину і на генетичному рівні. Отже, ми накопичуємо здатність передавати "насиджені" хвороби з покоління в покоління?
Читайте також: Українських моряків кинули напризволяще, - Геннадій Друзенко про конфлікт в Азові
О. Вайсерман: — Малорухливий спосіб життя спричиняє внутрішньоклітинні процеси, що нерідко провокують появу новоутворів. Мутації на рівні генів можуть передаватися від батьків дітям. Дослідження наслідків малоактивного способу життя встановило, що в тих, хто сидить протягом десяти годин щодня, теломери (кінцеві ділянки хромосом, індикатор внутрішньоклітинного старіння) — коротші. Малорухливий спосіб життя збільшує біологічний вік приблизно на вісім років.
На які органи насамперед негативно впливає тривавле сидіння? Чи можна це якось компенсувати? Про це читайте у новому номері газети Експрес.
Читайте також: Газета Експрес дарує 100 тисяч гривень та подорож Європою
