Цей протокол розробили з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій, зокрема досвіду поляків та австралійців.
Одна зі змін стосується клінічного аналізу крові майбутніх мам. Якщо раніше його робили щомісяця, то тепер за правилами — лише двічі за весь період вагітності: при взятті на облік, і в 28 тижнів.
“Велике досягнення — запровадження обов’язкового скринінгу на стрептокок групи В, — каже гінекологиня Аліна Главатських. — З 2016 року стали з’являтися дані, що цей мікроорганізм може провокувати пневмонію, менінгіт чи сепсис у новонароджених. Зараження дитини виникає при проходженні через пологові шляхи.
Тому було прийнято рішення обстежувати всіх жінок на носійство стрептокока в терміні 35 — 37 тижнів, для багатоплідної вагітності — 32 — 34 тижні. На жаль, поки що немає інформації з приводу оплати цього аналізу за кошти держбюджету, та, думаю, це лише питання часу”.
Крім того, згідно з новим протоколом, лікарі досліджуватимуть психоемоційний стан жінки.
“На жаль, раніше депресії не надавали належної уваги, стверджуючи, що це надумана проблема, — зазначає медикиня. — Однак депресія — реальна недуга й ніхто від неї не застрахований. Враховуючи, що в організмі вагітних відбуваються колосальні гормональні зміни, ця категорія жінок перебуває у зоні ризику, особливо після пологів.
Тож тепер уряд ввів обов’язкове тестування породіллі за Единбурзькою шкалою депресії. Це опитувальник, який дає чітку картину психічного стану жінки. Заповнюють його при постановці на облік та обов’язково — після пологів”.
У новому протоколі українкам при надії рекомендують приділяти 150 хвилин на тиждень фізичним вправам. А фолієву кислоту вживати всю вагітність — дозування залежить від стану породіллі.
“Натомість скринінг на гестаційний цукровий діабет, що розвивається під час вагітності, потрібно проводити лише шляхом глюкозотолерантного тесту, — каже гінекологиня. — Досі цей аналіз могли замінювати іншими: просити пацієнток здати кров на вміст цукру або визначити показник глікованого гемоглобіну”.
Змінили підхід і щодо визначення та лікування безсимптомної бактеріурії — це збільшення кількості бактерій у сечі при відсутності симптомів інфекції.
“Згідно з міжнародними стандартами, цей діагноз виставляється, коли виявлено зростання однакового виду бактерій у кількості більше як 10 у 5 ступені в двох послідовних зразках, взятих з інтервалом понад 24 години. Досі були випадки, коли навіть при меншій кількості виявлених бактерій відразу ж призначали антибіотики. Також дуже важливо, щоб антибактеріальну терапію призначали семиденним курсом, а не одноразово, як раніше полюбляли наші лікарі”, — додає Аліна Главатських.