Коли 27 лютого орки зайшли у село Рудка на Чернігівщині, Сергій Лесун вирішив боротись з ними до останнього, навіть не замислюючись, чим це може для нього обернутись. Разом із односельчанами він блокував дорогу для ворожої техніки. Рашисти почали стріляти в людей, кидати гранати. Сергій отримав кульове поранення у ліву лопатку та численні осколкові поранення обох гомілок...
Через те, що населений пункт понад місяць був в окупації, поранений не міг поїхати в лікарню...
“Коли в Україні з’явились танки рф, тато з товаришами вирішили їх зупинити та не пустити в наше село, — розповідає донька потерпілого Катерина Лесун. — Люди зрубували дерева й блокували рух рашистів. Мій батько кидав у їхню сторону запалювальні суміші.
Він ховався обабіч дороги і, щоб його не бачили, прикрився листям. Та вороги його все одно помітили й почали стріляти різними видами зброї. Свідки чули автоматні черги і гранатомети”.
Одна куля влучила у плечовий відділ та застрягла в лопатці пенсіонера.
“Осколки від гранат поцілили в ноги, — веде далі Катерина. — В останній момент батько зумів втекти... Додому прийшов весь у крові. Ми відразу зателефонували на 103, але в приїзді швидкої допомоги нам відмовили, лікарі боялися потрапити під обстріл. Сполучення з Черніговом не було, адже рашисти зайняли не лише наше, а й сусідні села. Тому перший час ми обробляли рани самостійно. Сусіди позносили бинти, медикаменти, бо наші медичні запаси швидко закінчилися.
Ми сподівались, що все обійдеться. Проте через декілька днів рани на ногах почервоніли, сильно набрякли, збільшились, з них виділявся гній...”
В одному із телеграм-каналів ми знайшли контакти дитячого хірурга Олександра Риженка, який погодився допомогти дистанційно.
“А неподалік від нас мешкає ветеринар Микола Тарасенко — чудова та чуйна людина. Він теж прийшов до нас і під керівництвом лікаря-хірурга (по телефону) став виконувати операцію, — розповідає Катерина. — Світла не було, тож ми підсвічували сусідові ліхтариком. Він зашивав татові рани, використовуючи інструменти зі своєї практики ветеринара”.
“Куля застрягла у лівій лопатці, в м’яких тканинах, та, на щастя, далі, углиб грудної клітки, не потрапила, — каже лікар-хірург Олександр Риженко. — А поранення гомілок ускладнилось інфекцією, так званою газовою гангреною. Це дуже погане ускладнення, що часто закінчується септичним станом, ампутацією, а інколи летальними випадками, якщо не лікувати. У телефонному режимі я розповідав місцевому ветеринару, як зробити хірургічну обробку ран на ногах, дренування і санацію. Він сумлінно виконав усі завдання. Тож вдалося врятувати кінцівки пораненого. А днями ми видалили кулю з лівої лопатки. З якої саме зброї її було випущено — наразі не відомо. Вона калібру 7,62, приблизно 4 сантиметри у довжину”.
За словами доньки, нині Сергію Лесуну вже набагато краще. Він самостійно ходить і чекає городніх робіт, які можна буде розпочати відразу після розмінування тутешніх територій.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із села, де народився предстоятель УПЦ МП Онуфрій
