Ідея свята належить художникові Гарві Беллу, до якого у 1963 році звернулася одна американська компанія із проханням придумати їй логотип. У відповідь митець створив жовтий смайлик. Лого перевершило усі очікування й дуже швидко знак набув шаленої популярності, а Гарві Белл у 1999 році започаткував день усмішки.
А які процеси виникають в організмі людини, коли вона усміхається, та чи справді сміх продовжує життя? Про це розповідають Олександр Скороход, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Національної академії наук України та Андрій Васін, нейропсихолог.
— Що відбувається з організмом людини під час усміхання?
О. Скороход:
— Запускається синтез низки нейромедіаторів, які покращують настрій та роботу головного мозку. Також виробляються ендорфіни, які забезпечують стан ейфорії, задоволення, знижують больовий ефект, дофамін (гормон щастя) та серотонін (гормон настрою, хорошого самопочуття, що відповідає за соціальну взаємодію людини). Усмішка допомагає посилити соціальні зв'язки, що зменшує у людини рівень депресії та антисоціальної поведінки.
— Чи справді усмішка здатна змінити настрій навіть коли усміхатись не хочеться?
— Як наш хороший настрій переростає в усмішку й впливає на м'язи, так все схожим чином відбувається й у зворотньому напрямку: робота м'язів впливає на наш настрій. Якщо невесела людина усміхатиметься, то мозок відчуватиме дисбаланс між цією емоцією та настроєм. Тоді він виправить помилку — змінюватиме його на позитивний, підлаштовуючись під роботу м'язів.
Усмішка допомагає посилити соціальні зв'язки, що зменшує у людини рівень депресії та антисоціальної поведінки.
А. Васін:
— Якщо людина змушує себе усміхнутись, то нейромедіатори все одно вироблятимуться і серотонін створить відчуття задоволення.
— Чому багатьом людям важко подолати негатив?
— Є таке поняття як енграма — це сукупність нейронів, які вмикаються для реалізації певної дії чи вираження емоції. Скажімо, коли ми беремо чашку, то не думаємо про кожну дію (як простягатимемо руку, хапатимемо її) — ми просто беремо. У нас вже є певний ланцюжок дій. Так і з емоціями — ми маємо певну схему і часто реалізовуємо її несвідомо. Й коли людина чимось незадоволена, мозок концентрується на негативі (життя не таке, політики погані, грошей немає), звикаючи до нього. Що довше цей стан триває, то важче його перервати. Тому спочатку такій людині буде важко налаштуватись на позитив. Але якщо у негативі знайти хоча б щось, що приносить радість, — це створюватиме нову позитивну енграму, за якою людина діятиме в майбутньому.
— Чи справді людям більше імпонують ті, хто усміхається? І якщо так, то чому?
О. Скороход:
— За допомогою усмішки можна впливати на співрозмовників, демонструючи свої хороші наміри, ставлення чи показуючи гарний настрій. Таким чином люди сприйматимуть співрозмовника як приємного та безпечного. Тому той, хто усміхається, може бути більш успішним у порівнянні з тим, хто цього не робить.
А. Васін:
— Усміхнена жінка виглядає для чоловіків більш сексуальною, а усміхнений чоловік видається жінкам цікавішим. Щоправда у нашому пострадянському просторі усміхнену людину на вулиці багато хто сприймає радше як недалеку чи небезпечну. Це тому, що ми звикли жити у середовищі, де для усмішки немає причин, адже потрібно постійно боротись за виживання.
Усміхнена жінка виглядає для чоловіків більш сексуальною, а усміхнений чоловік видається жінкам цікавішим.
— А чи продовжує сміх життя?
О. Скороход:
— Так, сміх позитивно впливає на роботу серцево-судинної та дихальної систем, знижує рівень стресу та зменшує нервову напругу. Окрім того він покращує роботу імунної системи. В Університеті Кентуккі і Флориди проводили дослідження про вплив сміху на імунну систему, внаслідок якого з'ясували, що він підвищує вміст імуноглобуліну А. Сміх дозволяє ефективніше протистояти інфекційним та онкозахворюваннями.
Пропонуємо також вашій увазі текст про рідкісну особливість крові, яку мають одиниці на планеті.
