Деякі люди зауважують, що пов’язані з війною переживання негативно вплинули на їхню пам’ять. Чому це відбувається? Як можна дати цьому раду?
— При легкому та помірному стресі, завдяки збільшенню синтезу наднирковими залозами адреналіну, активізуються всі функції організму, — каже Олександр Стражний, психотерапевт. — Пришвидшується сердечний ритм, звужуються кровоносні судини, підвищується тиск, прискорюється обмін речовин, поліпшується реакція, легко згадати важливу інформацію — це потрібно для того, щоб в умовах загрози людина мала можливість ефективно їй протистояти.
Але якщо стрес триває занадто довго або має дуже високий рівень, організм “виснажується”, а додаткові порції адреналіну вже не сприяють захисній реакції від небезпеки. Послаблення пам’яті за таких обставин має свій сенс — воно захищає людину від надмірного занурення у травматичну ситуацію.
— Які негативні фактори, пов’язані з війною, найбільш згубно впливають на пам’ять?
— Це, зокрема, перевтома. Вона може спричинити психогенну амнезію, яка теж має захисну функцію: дозволяє людині забути свої відчуття під час руйнівної ситуації й тим самим налаштувати організм на відновлення. Звісно, бувають випадки, коли без фахової допомоги не обійтися.
Розповім недавній випадок із практики. Військовослужбовець О. потрапив під ворожі “Гради” й отримав контузію. Пам’ятає все, що відбувалося під час обстрілу. А події до й після — ні. Втратив здатність розмовляти. Робив це жестами...
— I як йому вдалося допомогти?
— Після першого сеансу біосугестивної терапії (психологічна методика) пацієнт почав намагатися розмовляти. Після другого — жестами й ледь зрозумілими фразами намагався розповісти про свої фронтові переживання. Після третього сеансу пам’ять поліпшилася настільки, що він майже повністю згадав події, що передували обстрілу. Після четвертого — я подарував йому дитячий малюнок із побажанням скорішого відновлення. Пацієнт розплакався — і це були сльози катарсису (вивільнення емоцій). Наступного дня він уже зміг спілкуватися по телефону.
— Які ще випадки з практики можете пригадати?
— Якось подружжя загубило на ринку чотирирічного сина, — каже Віталій Закладний, психіатр. — Хлопчик, дякувати Богу, швидко знайшовся, але після цього в батьків розвинувся посттравматичний стресовий розлад. Вони не могли пригадати, як усе сталося. А через це боялися відпустити від себе дитину навіть на мить, жили у стані постійної нав’язливої тривоги. І це лише поглиблювало проблему. Знадобився курс психотерапії.
Цікаво, що подібна симптоматика може розвинутися навіть у людини, яка безпосередньо не пережила стресову ситуацію, а лише дізналася про неї від інших і дуже сильно співпереживала потерпілим. Тому всім нам у цей непростий час потрібно дотримуватися правил інформаційної “психологічної безпеки”: не перевантажувати свій мозок надміром негативу, налаштовуватися на позитив і вірити у перемогу України.
