У Калуші, що на Прикарпатті, зафіксували 18 випадків скарлатини серед школярів. Наприкінці минулого року спалах хвороби спостерігався у Великій Британії, Франції та інших європейських країнах. Нездужали здебільшого діти 10 — 14 років і люди від 75 років. Медики пов’язують спалахи скарлантини зі зниженням імунітету в людей після пандемії ковіду. Що варто знати про цю хворобу та як її розпізнати?
— Скарлатина — це інфекційна хвороба, яка провокує бета-гемолітичний стрептокок, — каже Любомира Бойко, лікарка-епідеміологиня обласного Центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України. — Недуга починається із запалення мигдалин: болю у горлі та яскравого почервоніння. У хворого підвищується температура, йому надокучає біль голови та загальне нездужання. На цьому етапі хвороба дещо нагадує ангіну, грип або іншу вірусну інфекцію. Водночас є характерні ознаки, які обов’язково зауважить лікар: малиновий колір язика хворого, білий наліт на ньому, а також дрібний червоний висип на обличчі, шиї, грудях, який згодом поширюється на все тіло.
— Як заражаються стрептококом?
— Бактерії можуть передаватися і під час кашлю чи чхання зараженої людини, і через посуд, рушник, якими користувалася інфікована людина, — додає Ольга Чудінова, лікарка-епідеміологиня. — А оскільки діти дуже чутливі до стрептокока, то спалахи скарлатини нерідкі у дитячих колективах.
Підхопити збудник скарлатини можна й там, де найменше очікуєш. Пригадую, як в одній родині дитина дошкільного віку, яка через слабкий стан здоров’я не відвідувала садок, занедужала на скарлатину, попивши некип’яченого молока. Мама придбала його у пластиковій пляшці на ринку, а там це молоко з кришечки куштували й інші люди. Серед них, вочевидь, був бактеріоносій. Це вкотре свідчить про те, що вживати молочні продукти з ринку слід лише після термічної обробки.
— Хто найбільше ризикує занедужати на скарлатину?
● Л. Бойко:
— І у дітей, і в дорослих поштовхом до захворювання може бути ослаблення імунітету, наприклад, унаслідок сезонної ГРВІ чи ковіду. А також — тривалий психологічний і фізіологічний стрес, від якого ніхто, на жаль, не захищений під час війни.
У дорослих скарлатина буває рідше, ніж у дітей, зате частіше розвивається її атипова форма: із легким підвищенням температури тіла, незначним болем у горлі і висипом. Ці симптоми не можна ігнорувати. Визначитися з діагнозом допомагає лабораторна діагностика: взяття мазка з ротоглотки і бактеріологічний посів слизу. Паралельно з таким аналізом можна визначити, до якого з антибіотиків стрептокок є чутливим, а до якого — ні. Це дуже важливо, адже існують різні штами стрептокока, і кожен на фоні зниженого імунітету здатний викликати скарлатину.
— Чим небезпечна ця хвороба?
● Л. Бойко:
— Одним із пізніх ускладнень скарлатини може бути міокардит і нефрит — ураження серця і нирок. Вони — результат інфекційно-алергічного процесу, коли власні тканини уражаються антитілами, виробленими до стрептокока. Якщо у процес залучаються суглоби, то розвивається артрит або синовіт. Серед віддалених наслідків скарлатини — ревматична хвороба серця.
Якщо хворобу лікувати вчасно й грамотно, до неї формується стійкий імунітет. Додам також, що більшість людей, за винятком тих, у кого імунна система сильно ослаблена хронічними патологіями, хворіють на скарлатину один раз у житті.
