Вчені з Ексетерського університету (Великобританія) упродовж п’яти років спостерігали за станом здоров’я понад 88 тисяч добровольців — чоловіків і жінок віком від 43 до 79 років. Усі досліджувані постійно носили наручні пристрої, які відстежували час їхнього засинання. Наприкінці експерименту, проаналізувавши зміни у стані здоров’я цих осіб, вчені констатували: люди, які засинали між 22.00 та 22.59, були менш схильні до розвитку серцево-судинних хвороб, ніж ті, хто лягав спати пізніше.
Девід Планс, керівник дослідження, вважає, що це пов’язано з роботою так званого внутрішнього годинника. “Циркадні ритми людини налаштовують організм на засинання саме на час між 22.00 і 23.00, — каже він. — А життя всупереч циркадному годиннику порушує регуляцію рівня багатьох важливих речовин, зокрема глюкози, що, своєю чергою, здатне підвищувати ризик серцево-судинних хвороб”.
Що ще відомо про фізіологію сну і які додаткові аргументи можуть свідчити на користь версії про засинання у нетиповий для багатьох сучасних людей час?
— Біологічно ми налаштовані спати у темну пору доби, — каже Микола Макарчук, доктор бiологiчних наук. — Такий внутрішній ритм — результат тисяч років еволюції людини. Фази сну й відпочинку тісно пов’язані з виробленням багатьох важливих для нормального функціонування організму речовин, зокрема гормону мелатоніну. Він починає продукуватися в шишкоподібній залозі головного мозку з настанням сутінків (але лише якщо ми спимо), і цей процес поступово завершується між четвертою і шостою ранку. Тоді настає момент вироблення кортизолу — цей гормон налаштовує нас на пробудження. Якщо ми лягаємо о 22.00 і до 23.00 засинаємо, то до світанку отримуємо мелатонін у достатній кількості.
— А для чого потрібен організму мелатонін?
— Він контролює не лише зміну фаз сну та неспання, але й поглинає спеціальні нестабільні молекули — вільні радикали, що ушкоджують мембрани тканин і органів, призводячи до послаблення захисних сил організму. Мелатонін — важливий регулятор функцій ендокринної системи, необхідний не лише для підтримання нормального рівня глюкози в крові, а й належного рівня кортизолу, норадреналіну, гальмування надмірної агрегації (склеювання) тромбоцитів тощо.
— Чим загрожує нестача мелатоніну?
— Це може вилитися у безсоння, проблеми з артеріальним тиском, метаболічні порушення, збої у роботі імунної системи, — каже Отто Стойка, кандидат медичних наук, експерт з громадського здоров’я. — Тому, щоб повноцінно відновлюватися, людина має не просто спати, а спати саме вночі. Це не забаганка лікарів, а біологічна потреба організму.
— Якщо добре зашторити вікна й спати удень, мелатонін не продукується?
— Організм не обдуриш, адже він налаштований виробляти мелатонін саме після заходу сонця. Додам, що й у темну пору доби продукування мелатоніну зменшується, якщо поряд з ліжком мерехтить якесь світло — телевізор чи інший гаджет. Воно, навіть якщо очі заплющені, сприймається зоровим нервом, і сигнал потрапляє у головний мозок. Те саме відбувається, якщо через вікно пробивається світло ліхтаря чи рекламних щитів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як Японії вдалося звести до мінімуму летальність від коронавірусу
