23 травня 1938 року на вулиці поблизу кафе готелю “Атланта” в Роттердамі вибухнула бомба, замаскована під коробку цукерок. Внаслідок вибуху загинув лідер Організації українських націоналістів (ОУН) полковник Євген Коновалець. Тогочасна європейська преса одразу запідозрила у причетності до цього політичного вбивства радянську спецслужбу, агенти якої уже декілька років поспіль переслідували Коновальця.
“У червні 1936 року звістка про підготовку нападу на нього була настільки серйозною, що швейцарська федеральна поліція та поліція безпеки кантону Женева змушені були взяти його під особливу охорону", – писала у звіті про вбивство Коновальця віденська газета NS Telegraf.
За повідомленням преси, швейцарські поліцейські затримали тоді молодого мешканця кантону Во, який стежив за українцем у Женеві та фотографував його. Зібрану про Коновальця інформацію він передавав двом радянським агентам, які мали фальшиві паспорти на імена Пітера Нордмана з Польщі та Йозефа Стрена з Австрії. Обох підозрюваних у замаху на Коновальця також заарештували, але суд звільнив їх під заставу — 10 тисяч франків за кожного. Після цього вони втекли із країни. Але стежити за Коновальцем не припинили.
"Наприкінці 1936 року Коновалець виїхав з кантону Женева. Влітку 1937 року оселився в Роттердамі, куди агенти ГПУ (Государственного политического управления — попередниці головного управління держбезпеки НКВС, - ред.), без сумніву, подалися слідом за ним. Документи свідчать, що прізвище Валюх, під яким голландська поліція шукає вбивцю, є одним з численних кодових імен чекістів Нордмана і Штрена”, – писала газета NS Telegraf.
Як повідомляла газета Kleine Volks-Zeitung, 23 травня 1938 року в Роттердамі Євген Коновалець повинен був отримати важливі документи від свого земляка на прізвище Валюх. Цей чоловік називався керівником вигаданої організації українського спротиву в радянській Україні та зумів увійти у довіру до лідера ОУН. Згодом з’ясувалося, що під таким прикриттям насправді діяв агент радянської спецслужби Павло Судоплатов, в майбутньому очолював відділи НКВС із контррозвідки і став генералом КДБ.
“Щоб обдурити агентів ГПУ, Коновалець під час подорожі до Голландії використав паспорт, виданий на ім'я Новака. Незважаючи на цю пересторогу, він потрапив у пастку ГПУ. Валюх, який був агентом ГПУ, передав Коновальцеві пакет, в якому сховав пекельну машину. Одразу ж після отримання фатального пакету Коновалець вийшов із кафе, де відбулася зустріч. Вибух стався на вулиці, і Коновалець став його жертвою”, – описували теракт газетярі, ще не знаючи, що бомба насправді була схована не в пакеті з документами, а в коробці цукерок, які Валюх-Судоплатов вручив лідерові ОУН як подарунок від земляків.
Газетярі припустили, що агент ГПУ уже наступного дня після вбивства покинув країну. “Радянський пароплав "Менжинський" відплив до Ленінграда на наступний день після вбивства. Розслідування показує, що на нього входив чоловік, чий зовнішній вигляд описав головний офіціант кафе. Очевидно, вбивця на цьому пароплаві втік до Радянської Росії. Чартерне агенство в Роттердамі, яке обслуговує цей корабель, уже вісім років відоме як радянська база, що відіграє важливу роль у постачанні військової допомоги комуністам Іспанії”, – повідомляла Kleine Volks-Zeitung.
Очевидно, вбивця на цьому пароплаві втік до Радянської Росії.
Євгена Коновальця поховали у Роттердамі. Українська діаспора із США та Канади одразу надіслала телеграми місцевій владі про готовність прийняти останки лідера українського національного руху, щоб до здобуття незалежності України опікуватися його могилою як національною святинею.
Убивство політичного лідера українців викликало великий резонанс у Європі. 47-річний голова ОУН, полковник армії УНР Євген Коновалець користувався беззаперечним авторитетом та об’єднував довкола себе всі українські сили, послідовно відстоюючи ідею незалежності. Віденська газета Völkischer Beobachter проілюструвала повідомлення про теракт в Роттердамі картою Української держави, за яку боровся Коновалець — у межах від Сяну до Кавказу.
“Він вважав тимчасовими явищами нездійснене право українського народу на самовизначення та його розселення у чотирьох різних державах (СРСР, Польща, Чехо-Словаччина та Румунія, - ред.), він був переконаний, що 45-мільйонна нація здобуде державну незалежність”, - писала про лідера українських націоналістів газета Völkischer Beobachter.
За даними віденських газетярів, після убивства Євгена Коновальця було оголошено 40-денний траур на всій Західній Україні, поминальні заходи відбулися також у великих містах української еміграції – Берліні, Римі та Парижі.
Дізнайтеся також, як заради вступу у дивізію "Галичина" добровольці підробляли дані про своє народження.