У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували експозицію з давніми часомірами. Це — 10 експонатів із фонду музею та приватних колекцій. То як змінювалися годинники з плином часу?
“Одним із давніх годинників був сонячний, — розповідає Ольга Грабовська, завідувачка сектору археології Вінницького обласного краєзнавчого музею. — Він складався з двох елементів: кадрана — плоскої поверхні з нанесеними на неї часовими розподілками, а також гномона — прямого стрижня, закріпленого на кадрані. Гномон відкидав тінь від Сонця на кадран, тінь фактично виконувала роль стрілки годинника. Такі часоміри розміщували переважно на стінах церков, костелів, монастирів, замків. До речі, в нашій колекції є сонячний годинник ХІХ століття”.
— Цікаво! А які ще годиники використовували наші предки?
— Наприклад, водяний. Він мав вигляд двох чаш, з’єднаних між собою. В одній із них всередині були розміщені римські цифри. Ємність наповнювали водою, а потім рідина поступово стікала через отвір в одній із чаш. Її рівень падав, зупинявся на певній цифрі — так цей пристрій і показував годину. Утім, зрозуміло, що такий годиник був неточним.
А ще в нашому музеї є годинник-свічка. Це прозора ємність, на якій були поділки, що відповідали годинам. Усередині була олива, яку підпалювали. Час вимірювався відповідно до зменшення кількості цієї оливи.
— А коли з’явились маятникові годинники?
— У ХVII cтолітті. Принцип роботи маятникового годинника такий: стрілки рухалися завдяки прикріпленому маятнику, який коливався внаслідок дії сили тяжіння. У таких годинниках застосовувався анкерний механізм — зубчасте колесо. За одне коливання маятник дозволяє повернутися колесу на один зубець, а заразом і стрілці годинника — на одну позначку. Такі часоміри постійно вдосконалювались і до середини ХХ століття досягли неймовірної точності.
— А який годинник вважається найточнішим?
— Атомний. Це пристрій, у якому, грубо кажучи, роль годинникового маятника відіграють атоми. Тобто хід годинника регулює частота переходу атома з одного енергетичного рівня до іншого. До речі, часоміри, які працюють на атомах водню, відстають лише на одну секунду за 1,7 мільйона років!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про історію винайдення популярних нині ліків
