Кутя із свяченою водою і сіно під скатертиною: як українці в давнину святкували Різдво

Багато господинь і нині готують стільки страв, скільки було апостолів в Ісуса, а дехто - навіть 13, враховуючи Христа.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Українські різдвяні традиції вражають своєю розмаїтістю. Деякі з них ми зберігаємо й донині. Докладніше про те, як святкували народження Ісуса Христа наші предки, розповідають Леся Горошко-Погорецька, етнологиня, кандидатка історичних наук, та Марія Банько, дослідниця культури харчування. 

— Якими були передсвяткові приготування? 

● Л. Горошко-Погорецька: 

— Цього дня, як правило, було дуже багато роботи. Адже потрібно було приготувати страви не лише на Святвечір, а й на Різдво. Бо на саме свято виконувати важку роботу заборонено. До речі, був звичай, що все м’ясо, яке приготували на свята, господиня викладала на стіл, а господар сідав за багатий стіл і питав у дітей: “Чи ви мене бачите?” Ті відповідали, що ні. Тоді батько казав: “То щоб ви мене й наступного року так не бачили”. Що означало: аби весь рік був багатий і їсти було вдосталь. Звісно, на столі у Святвечір мали були лише пісні страви. 

Під скатертину чи під стіл обов’язково клали сіно — як символ того, що новонародженого Ісуса Діва Марія поклала на сіно. Цього звичаю дотримуються й досі. По кутах столу розкладали часник, щоб захиститися від усього злого. Наші предки вірили, що на великі свята нечиста сила як ніколи силкується нашкодити, а часник її відлякує. Також під стіл могли класти залізні предмети, а під час вечері треба було до них доторкнутися босою ногою, щоб “ноги були тверді” та щоб бути здоровим увесь рік. На Бойківщині й Лемківщині ставили під стіл відро з водою, щоб корови добре доїлися. 

Також люди вірили, що на Святий вечір у хаті збираються душі померлих, яких треба було “задобрити”. Тож для них також ставили чистий посуд. На Гуцульщині, перш ніж сісти за стіл, дмухали на лавку, щоб не сісти на душу померлого. А після вечері на столі або підвіконні для померлих залишали кутю та інші страви. 

— А що мав зробити господар, перш ніж родина сяде за стіл? 

— Перед вечерею господар заносив до хати дідух, який мав ще такі назви: Дід, Король, Коляда, Колядник. Є регіони, де була й баба — солома, яку могли класти під стіл. Також зв’язував ніжки столу залізними ланцюгами. Це робив для того, щоб усі члени родини у прийдешньому році жили мирно та злагоджено і щоб худоба не губилася. На вечерю треба було “закликати” диких звірів, наприклад, вовків чи ведмедів, щоб вони не крали худобу: “Приходь вечеряти, а раз не прийшов зараз, то й не приходь упродовж року”. Могли так “закликати” й мороз, щоб він не шкодив новому врожаю. Також на Святвечір треба було догодити худобі — добре нагодувати, дати найсвіжіше сіно. Вірили, що тоді родина цілий рік житиме у добробуті. 

— Чи завжди українці готували 12 страв на Святвечір? 

— Багато родин і нині готують стільки страв, скільки було апостолів. А дехто навіть 13, враховуючи Ісуса Христа. Але могли приготувати й сім чи дев’ять страв. А якщо родина була дуже бідною, то на столі були три основні страви — кутя, узвар та пісний борщ. Різноманіття страв залежало від того, в якому регіоні жили українці. Якщо поблизу річки, то могла бути й риба. Здебільшого готували вареники з різними начинками, грибні страви тощо. Вважалося, чим більше страв на святвечірньому столі, тим заможніша родина. Також наші предки вірили: якщо приготувати багато страв на Святвечір, то цілий рік родина житиме в достатку. 

— Яка роль належала куті? 

● М. Банько: 

— Кутя була і є донині головною стравою. Саме з куті починали вечерю на Святвечір і кутею завершували. На Святвечір готують багату кутю: додають до зернової основи якомога більше компонентів — маку, меду, родзинок тощо. Вважалося, що коли кутя буде багатою, то й рік видасться багатим. У деяких регіонах кутю на покуть стола мав ставити наймолодший у родині хлопчик. Готували її тільки в новому горщику. 

Історик Олексій Сокирко, описуючи Різдво на Гетьманщині, відзначає, що містяни вже тоді прагнули зробити кутю більш вишуканою. Наприклад, пшеницю чи ячмінь замінювали рисом, додавали сушені сливи чи родзинки і заправляли ситою (мед, розбавлений водою), булками з маком і родзинками. Загалом рецепти приготування варіювалися залежно не тільки від регіону, а й від родини. 

Традиційні додатки до куті — горіхи, родзинки, різноманітне насіння, а тепер додають цукати, і навіть халву. До речі, за даними деяких опитувань, 95% українців готують кутю з пшениці, а 5% — з рису, ячменю, спельти і навіть булгуру. Найбільш незвичний рецепт, про який я читала, — це кутя з булгуру, заправлена соком лайма, а також кутя з мармеладом чи бананом. 

● Л. Горошко-Погорецька: 

— Деякі господині додавали до куті свячену воду, щоб родина була здорова. Відомий також звичай підкидання куті до стелі. Якщо прилипне, то в новому році буде гарний урожай, бджоли добре роїтимуться. Якщо ж зерна падали на підлогу — то був поганий знак. 

— А чому на Святвечір обов’язково треба було вмитися у крижаній річці? 

— Люди вірили, що в цей час вода має справді цілющу силу і якщо нею помитися, то цілий рік будеш здоровий. Або ж робили так, щоб вилікувати якусь недугу. Традиція була поширена у гірських місцевостях. 

На Бойківщині та Лемківщині пекли крачун (різдвяний хліб), який теж носили до води, щоб “омити”. Також господар міг котити крачун від порогу до столу. Якщо крачун перевертався на верх, то вважалося, що в родині хтось помре або буде неврожай. Якщо падав на “підошву” — рік мав бути вдалим. 

Також є звичай вмиватися водою з копійками, щоб бути здоровими, гарними і багатими. Це могли робити й на саме Різдво. 

— Що робили після Святвечора? 

— Задмухували різдвяну свічку і спостерігали, куди йде дим. Якщо до дверей, то в новому році хтось може піти з хати, наприклад, померти. Якщо до ліжка — народиться дитина, якщо дим ішов догори, то це означало, що всі будуть живі й здорові. 

Велику увагу приділяли й воді після миття посуду із залишками їжі. Помиї давали худобі або ж зберігали і використовували, щоб знімати вроки. 

На Бойківщині пекли “пастуший хліб”. Його замішували, додаючи кожної страви зі святвечірнього столу. Хліб висушували. А коли був перший вигін худоби (у травні), розмочували і згодовували худобі, щоб була здорова. Хліб могли використовувати й коли корова розтелилася, щоб не зникало молоко і теля було здоровим. 

Автор: Юлія Голодрига
Подробиці
Фото: ГУР

Вбивство російського військового: українку та росіянку засудили до 18 та 24 років позбавлення волі. Росія інкримінує їм вбивство офіцера-ракетника ЗС РФ Костянтина Нагайка.

29.06
Подробиці
Максим Устименко – Герой України: Зеленський розповів про загиблого пілота F-16

Відповідний указ № 444/2025 з'явився на сайті Офісу президента України.

29.06
Подробиці
Скриншот з відео

На Харківщині пілоти підрозділу "Фенікс" бригади прикордонників "Помста" знищили російський танк, БМП, блокпост, антену зв'язку, гармату Д-20, а також ліквідували з десяток окупантів.

29.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Кремль жорстко придушує інакомислення після того, як Путін віддав наказ про вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

29.06
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Сенатор Грем озвучив позицію Трампа щодо нових санкцій проти Росії: за його словами, американський лідер підтримав законопроект.

29.06
Подробиці
Воїн, на тілі якого окупанти випалили Слава России, розповів про свою першу реакцію на тавро

Десантник, на тілі якого окупанти залишили "Z" і тавро "Слава России", нещодавно повернувся з полону. Його світлина з рубцями на животі облетіла соцмережі, а медики у Львові взялись допомогти чоловіку.

29.06
Подробиці
Фото зі сторінки Анастасії Приходько у Фейсбук.

Таким чином Приходько відреагувала на новину про те, що Вєрку Сердючку не покарають за виконання пісень російською.

29.06
Подробиці
Фото зі сторінки Лілії Авер’янової у Фейсбук.

Свій перший самостійний політ курсант Максим Устименко здійснив 7 жовтня 2013 року на аеродромі Коротич, що на Харківщині. Це був літак ХАЗ-30.

29.06
Cтиль життя
Фото instagram.com/dmytrokosatyi

Своє досягнення рекордсмени присвятили рідній країні та всім українцям, які продовжують боротьбу з російським агресором.

29.06
Cтиль життя
Фото з архіву Василя Гайдейчука

На своїх сторінках у соцмережах чоловік оголосив, що може зіграти запропоновану мелодію за донат - 200 гривень.

29.06
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Російський наступ загалом зупинився, хоч окупанти мають перевагу в живій силі та безпілотниках, пишуть аналітики видання.

29.06
Подробиці
Фото зі сторінки Вахтанга Кіпіані у Фейсбук.

Один із охоронців Анджея Дуди одягнув шеврон Армії Крайової, яка відома етнічними чистками серед українців.

29.06
Cтиль життя
Фото з архіву Уляни Никифорук

Це не лише вшанування пастухів, але й своєрідна подяка землі і сонцю.

29.06
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Росіяни поступово відмовляються від авто- та мотоштурмів і роблять ставку на піхоту.

29.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Окупанти вкотре завдали масованого ракетно-дронового удару по Україні, під час якого загинув льотчик 1 класу підполковник Максим Устименко. Подробиці.

29.06
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Під час зустрічі двох лідерів було досягнуто домовленості про подальше спілкування на урядовому рівні.

28.06
Подробиці
Фото: мілітарний

Декілька днів його потримали у в'язниці на території РФ і відправили назад у Донецьк.

28.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Почесний громадянин Львова був політв'язнем радянських таборів.

28.06
Подробиці
Фото: вікіпедія

Ці танки, яким по 60 років, зберігаються у Забайкаллі.

28.06
Cтиль життя
Фото uk.wikipedia.org/wiki/Вовк_(сузір'я)

Спочатку це була невелика точка світла у космосі, а тепер воно уже в 4 мільйони разів яскравіше.

28.06
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

Вона несе більше вибухівки і може завдати чимало шкоди.

28.06
Cтиль життя
Фото з архіву Олександри Лапшиної

Цей стиль вимагає не лише технічної підготовки, а й психологічної стійкості.

28.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Інцидент стався над Балтійським морем. Повітряне судно впритул наблизилося до кордонів НАТО. Це дев'ята подібна провокація РФ від початку року.

28.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Диктатор боїться, що США нададуть Україні достатньо зброї для війни з РФ.

28.06
Подробиці
На Сумщині поховали 5-річного Дмитра Безверхого, який загинув під час атаки “Шахедами”: тато дитини зник безвісти на війні

Похорон маленького хлопчика став третім у селі після російської атаки, яка відбулася кілька днів тому. Мама, бабуся і сестра малюка досі перебувають у лікарні.

28.06
Подробиці
Скрін з відео

Дрон записав на відео, як російські військові вистрибували з кабіни.

28.06
Подробиці
Під час нічної атаки на Одесу загинуло подружжя: дрон влучив у квартиру

У лікарні перебувають ще двоє постраждалих дітей і четверо дорослих.

28.06
показати більше