Кутя із свяченою водою і сіно під скатертиною: як українці в давнину святкували Різдво

Багато господинь і нині готують стільки страв, скільки було апостолів в Ісуса, а дехто - навіть 13, враховуючи Христа.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Українські різдвяні традиції вражають своєю розмаїтістю. Деякі з них ми зберігаємо й донині. Докладніше про те, як святкували народження Ісуса Христа наші предки, розповідають Леся Горошко-Погорецька, етнологиня, кандидатка історичних наук, та Марія Банько, дослідниця культури харчування. 

— Якими були передсвяткові приготування? 

● Л. Горошко-Погорецька: 

— Цього дня, як правило, було дуже багато роботи. Адже потрібно було приготувати страви не лише на Святвечір, а й на Різдво. Бо на саме свято виконувати важку роботу заборонено. До речі, був звичай, що все м’ясо, яке приготували на свята, господиня викладала на стіл, а господар сідав за багатий стіл і питав у дітей: “Чи ви мене бачите?” Ті відповідали, що ні. Тоді батько казав: “То щоб ви мене й наступного року так не бачили”. Що означало: аби весь рік був багатий і їсти було вдосталь. Звісно, на столі у Святвечір мали були лише пісні страви. 

Під скатертину чи під стіл обов’язково клали сіно — як символ того, що новонародженого Ісуса Діва Марія поклала на сіно. Цього звичаю дотримуються й досі. По кутах столу розкладали часник, щоб захиститися від усього злого. Наші предки вірили, що на великі свята нечиста сила як ніколи силкується нашкодити, а часник її відлякує. Також під стіл могли класти залізні предмети, а під час вечері треба було до них доторкнутися босою ногою, щоб “ноги були тверді” та щоб бути здоровим увесь рік. На Бойківщині й Лемківщині ставили під стіл відро з водою, щоб корови добре доїлися. 

Також люди вірили, що на Святий вечір у хаті збираються душі померлих, яких треба було “задобрити”. Тож для них також ставили чистий посуд. На Гуцульщині, перш ніж сісти за стіл, дмухали на лавку, щоб не сісти на душу померлого. А після вечері на столі або підвіконні для померлих залишали кутю та інші страви. 

— А що мав зробити господар, перш ніж родина сяде за стіл? 

— Перед вечерею господар заносив до хати дідух, який мав ще такі назви: Дід, Король, Коляда, Колядник. Є регіони, де була й баба — солома, яку могли класти під стіл. Також зв’язував ніжки столу залізними ланцюгами. Це робив для того, щоб усі члени родини у прийдешньому році жили мирно та злагоджено і щоб худоба не губилася. На вечерю треба було “закликати” диких звірів, наприклад, вовків чи ведмедів, щоб вони не крали худобу: “Приходь вечеряти, а раз не прийшов зараз, то й не приходь упродовж року”. Могли так “закликати” й мороз, щоб він не шкодив новому врожаю. Також на Святвечір треба було догодити худобі — добре нагодувати, дати найсвіжіше сіно. Вірили, що тоді родина цілий рік житиме у добробуті. 

— Чи завжди українці готували 12 страв на Святвечір? 

— Багато родин і нині готують стільки страв, скільки було апостолів. А дехто навіть 13, враховуючи Ісуса Христа. Але могли приготувати й сім чи дев’ять страв. А якщо родина була дуже бідною, то на столі були три основні страви — кутя, узвар та пісний борщ. Різноманіття страв залежало від того, в якому регіоні жили українці. Якщо поблизу річки, то могла бути й риба. Здебільшого готували вареники з різними начинками, грибні страви тощо. Вважалося, чим більше страв на святвечірньому столі, тим заможніша родина. Також наші предки вірили: якщо приготувати багато страв на Святвечір, то цілий рік родина житиме в достатку. 

— Яка роль належала куті? 

● М. Банько: 

— Кутя була і є донині головною стравою. Саме з куті починали вечерю на Святвечір і кутею завершували. На Святвечір готують багату кутю: додають до зернової основи якомога більше компонентів — маку, меду, родзинок тощо. Вважалося, що коли кутя буде багатою, то й рік видасться багатим. У деяких регіонах кутю на покуть стола мав ставити наймолодший у родині хлопчик. Готували її тільки в новому горщику. 

Історик Олексій Сокирко, описуючи Різдво на Гетьманщині, відзначає, що містяни вже тоді прагнули зробити кутю більш вишуканою. Наприклад, пшеницю чи ячмінь замінювали рисом, додавали сушені сливи чи родзинки і заправляли ситою (мед, розбавлений водою), булками з маком і родзинками. Загалом рецепти приготування варіювалися залежно не тільки від регіону, а й від родини. 

Традиційні додатки до куті — горіхи, родзинки, різноманітне насіння, а тепер додають цукати, і навіть халву. До речі, за даними деяких опитувань, 95% українців готують кутю з пшениці, а 5% — з рису, ячменю, спельти і навіть булгуру. Найбільш незвичний рецепт, про який я читала, — це кутя з булгуру, заправлена соком лайма, а також кутя з мармеладом чи бананом. 

● Л. Горошко-Погорецька: 

— Деякі господині додавали до куті свячену воду, щоб родина була здорова. Відомий також звичай підкидання куті до стелі. Якщо прилипне, то в новому році буде гарний урожай, бджоли добре роїтимуться. Якщо ж зерна падали на підлогу — то був поганий знак. 

— А чому на Святвечір обов’язково треба було вмитися у крижаній річці? 

— Люди вірили, що в цей час вода має справді цілющу силу і якщо нею помитися, то цілий рік будеш здоровий. Або ж робили так, щоб вилікувати якусь недугу. Традиція була поширена у гірських місцевостях. 

На Бойківщині та Лемківщині пекли крачун (різдвяний хліб), який теж носили до води, щоб “омити”. Також господар міг котити крачун від порогу до столу. Якщо крачун перевертався на верх, то вважалося, що в родині хтось помре або буде неврожай. Якщо падав на “підошву” — рік мав бути вдалим. 

Також є звичай вмиватися водою з копійками, щоб бути здоровими, гарними і багатими. Це могли робити й на саме Різдво. 

— Що робили після Святвечора? 

— Задмухували різдвяну свічку і спостерігали, куди йде дим. Якщо до дверей, то в новому році хтось може піти з хати, наприклад, померти. Якщо до ліжка — народиться дитина, якщо дим ішов догори, то це означало, що всі будуть живі й здорові. 

Велику увагу приділяли й воді після миття посуду із залишками їжі. Помиї давали худобі або ж зберігали і використовували, щоб знімати вроки. 

На Бойківщині пекли “пастуший хліб”. Його замішували, додаючи кожної страви зі святвечірнього столу. Хліб висушували. А коли був перший вигін худоби (у травні), розмочували і згодовували худобі, щоб була здорова. Хліб могли використовувати й коли корова розтелилася, щоб не зникало молоко і теля було здоровим. 

Автор: Юлія Голодрига
Подробиці
Фото: ASTRA

Агресор не зможе компенсувати втрату цих літаків, тому що вони просто вже не виробляються.

01.06
Подробиці
Фото: СБУ

Штучний інтелект теж став у пригоді для цієї масштабної операції.

01.06
Подробиці
Фото: telegram.org

Блискавичну операцію проводить у ці хвилини Служба безпеки України. 1 червня наші безпілотники атакують аеродром "Белая" та десятки стратегічних бомбардувальників РФ, з яких Росія щоночі обстрілює Україну.

01.06
Подробиці
Обмін полоненими: росіян відправили назад на фронт, забрали навіть хрестики

Полонені окупанти, яких Україна повернула Росії ще 19 березня, не потрапили додому. Натомість вони повернулись на передову та ще й втратили особисті речі.

01.06
Подробиці
Фото ілюстративне, Генштаб ЗСУ

Сьогодні, 1 червня, ворог завдав ракетного удару по розташуванню одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ ЗС України. Вже відомо про 12 загиблих і понад 60 поранених

01.06
Здоров'я
Фото pexels.com

Більшість страв, що пройшли термічну обробку, у теплу пору року рекомендовано зберігати в холодильнику не більше як 12 годин.

01.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Російський диктатор Володимир Путін надсилає чіткий сигнал: він погодиться на врегулювання лише на своїх умовах і продовжуватиме боротьбу, доки вони не будуть виконані.

01.06
Cтиль життя
Фото з архіву Валентини Демиденко

До процесу залучила односельців. І вже опанували навіть сушіння м'яса та квасолі.

01.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Генерал Кіт Келлог заявив, що обидві сторони, українська та російська, повинні бути готовими "трохи відступити" у переговорах, адже тільки так можна буде рухатись вперед.

01.06
Подробиці
Фото: telegram.org

У ніч на 1 червня неподалік кордону з Україною стались дві аварії. У Брянській області міст обвалився на пасажирський потяг, у Курській – обвалився, коли на ньому їхав локомотив.

01.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Повне блокування мобільного зв'язку в Україні на час російських атак - крайній варіант, який зараз не розглядається. Але можливе відключення мережі по маршруту ударного дрона.

31.05
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

"Цифровий нашийник" зможе контролювати і блокувати будь-яку покупку кожної людини.

31.05
Подробиці
Фото з російських Telegram-каналів

Від місця масштабної пожежі до резиденції очільника Кремля - близько 10 кілометрів.

31.05
Подробиці
Фото: ASTRA

Для кремлівського рупора знімають постановочні відео, які нічого спільного з реальністю не мають.

31.05
Подробиці
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Загарбники атакують майже по всій лінії фронту.

31.05
Подробиці
Фото: Pavlo Sadokha

Українська громада обурена і закликає переглянути підручники з географії та історії.

31.05
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Підписано угоду на використання інтерфейсу CSI – цифрового мозку авіації Альянсу.

31.05
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Цю потужну самохідну артилерійську установку російські окупанти покинули, тікаючи з поля бою на Харківщині.

31.05
Люди і проблеми
Фото uk.wikipedia.org/wiki/2017_OF201

Досі вчені лише здогадувалися про існування цього небесного тіла.

31.05
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У Держдумі цинічно повідомили, які "перспективи" чекають на Україну, якщо вона не піде на умови Росії щодо врегулювання війни.

31.05
Люди і проблеми
Фото fr.wikipedia.org

Раніше ця хвороба траплялася зазвичай у південних областях, але тепер поширена майже в усіх регіонах.

31.05
Подробиці
Європа змінює стратегію щодо підтримки України, - The Telegraph

У "коаліції охочих" тепер думають про довгострокову підтримку України без участі США, а не про миротворців.

31.05
Подробиці
Фото МНС РФ.

БпЛА атакували пункт дислокації російських військових та залізничну станцію на Курщині.

31.05
Подробиці
Фото Нацполіції.

Іван Вигівський стверджує, що нині майже кожен п'ятий поліцейський захищає Україну на війні.

31.05
Подробиці
Фото ОП.

США можуть чинити тиск на Україну, щоб вона взяла участь у переговорах, навіть якщо Москва не надасть свій меморандум.

31.05
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Сьогоднішня зустріч Зеленського може стати переломною у війні.

30.05
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Росія в "принциповому плані" готова розглянути можливість встановлення режиму припинення вогню, але за умови...

30.05
показати більше