Політичні інтриги та підкуп: як Москва захопила українську Церкву

Вселенський патріархат днями оголосив, що розпочинає процедури, потрібні для надання автокефалії Українській Православній Церкві.

Політичні інтриги та підкуп: як Москва захопила українську Церкву

Українці сподіваються на відновлення історичною справедливості — адже ще 333 роки тому Київська митрополія безпосередньо підпорядкувалась лише Константинопольському патріархатові, пише газета "Експрес".

Як так сталось, що наша Церква потрапила у московську пастку? Про це розповідають Ольга Шевченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Національної академії правових наук України, та Анатолій Колодний, керівник відділення релігієзнавства, заступник директора Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ.

— З чого розпочався процес "крадіжки" Київської митрополії та підпорядкування її московському патріарху?

О. Шевченко:

— Наміри Москви підпорядкувати українську Церкву посилились після укладення Переяславського договору в 1654 році. Зокрема, коли велись переговори українського посольства з московським урядом, українському духовенству не підтверджено його прав і привілеїв.

А в жовтні 1659 року гетьман Юрій Хмельницький уклав із московським царем Переяславські статі. У них зазначено, що київський митрополит із підвладним йому духовенством має перебувати "под благословением святейшего патриарха Московского". Так Москва почала просувати в українську Церкву своїх ставлеників.

— Що відбувалось далі?

— У 1675-му році помирає Йосиф Тукальський, який очолював Київську митрополію. Відтоді до 1685 року місце митрополита було вакантним. У цей час Москва і скористалась нагодою, аби втілити свій план захоплення Київської митрополії. Для цього у 1684 році патріарх Йоаким звернувся до тодішнього гетьмана Лівобережжя Івана Самойловича, аби вирішив питання з очільником Київської митрополії.

— Про що вони домовились?

— У 1684 році московський патріарх Йоаким та Іван Самойлович визначилися з найбільш ймовірною кандидатурою на київський митрополичий престол. Йшлось про єпископа Луцького та Острозького Гедеона Четвертинським, який належав до стародавнього шляхетського роду. Цю кандидатуру Москва сприйняла схвально. І в 1685 році Гедеон поїхав до Москви, де й був висвячений у присутності царів на главу Київської митрополії. Відтак з листопада 1685 року українська Церква фактично ввійшла до складу Московського патріархату.

— Однак, чи була на те воля Константиполя, якому тоді підпорядковувалась Київська митрополія?

А. Колодний:

— Не відомо про жоден документ, який би давав підставу для такого висвячення. Не відомо й про те, щоб було доручення від константинопольського патріарха на таку поїздку Гедеона до Москви.

У Константинополі досі запевняють, що вони митрополита Гедеона не посилали до Москви. Однак саме Константинополь у ті роки прийняв "золоті" з грамотами-клопотаннями від Москви та віддав Київську митрополію Московському патріархату.

О. Шевченко:

— Обговорюючи з гетьманом питання управління Київською митрополією, московський уряд і патріарх розуміли, що своїми діями втручаються у справи чужої єпархії. Тому розпочали переговори і з константинопольським патріархом, рішучий спротив якого міг завадити реалізації планів завчасно. На початку 80-х років XVIІ століття московському послові в Царгороді Возницину давали дуже цікаві доручення. Ведучи "пространные разговоры", він мав дізнатися про ставлення константинопольського патріарха до справи переходу Київської митрополії до Московського патріархату.

Згодом грек Захарія Софіра, який відбув до Царгорода у грудні 1684 року, повинен був домагатися офіційного визнання константинопольським патріархом переведення Київської митрополії під зверхність московського патріарха.

Однак відпускної грамоти на Київську митрополію посланець не отримав, а привіз зі собою листа, написаного за наказом константинопольського патріарха. У цьому листі повідомлялося, що без згоди інших східних патріархів та митрополитів своєї єпархії надати відпускної грамоти константинопольський патріарх не має права. А також зазначалося, що потрібне узгодження цієї справи з турецьким урядом.

— То все це було незаконним? Чому не вдалось зупинити цей процес?

О. Шевченко:

— З канонічного погляду висвячення і підпорядкування митрополита, який перебував під юрисдикцією царгородського патріарха, виглядало незаконною узурпацією Церкви. Тому московський уряд вирішив діяти рішуче, аби домогтися згоди константинопольського патріарха на вже звершену справу.

Тож у листопаді 1685 року до Константинополя відбуло посольство на чолі з дяком Микитою Алексєєвим. Єрусалимський патріарх Досифей, ведучи переговори з московським посланцем і гетьманським представником Іваном Лисицею, категорично заявив, що не буде радити константинопольському патріархові відмовлятися від Київської єпархії на користь московського патріарха. Водночас він засудив спробу московського уряду шляхом підкупу вирішити справу.

Не минулося і без політичних інтриг. Турецький уряд, намагаючись зберегти добрі відносини з Московською державою, виступив у ролі посередника в переговорах. Урешті 1686 року Микита Алексєєв одержав необхідні грамоти до царів, патріарха Йоакима, митрополита Гедеона та українського духовенства від константинопольського та єрусалимського патріархів. Зміст грамот оприлюднив гетьман в Україні згідно з розпорядженням царів Івана та Петра від 9 січня 1687 року.

Подробиці
Фото: telegram.org

У понеділок у Стамбулі Росія представила Україні "меморандум про мир", в якому викладено її умови припинення вогню та мирної угоди, хоча російська позиція фактично залишається незмінною.

02.06
Подробиці
Фото: telegram.org

Сьогодні у Туреччині відбувся другий раунд переговорів між українською та російською сторонами. Перемовини вже закінчились, вони тривали понад годину.

02.06
Подробиці
Фото архівне, з відкритих джерел

Україна розглядає можливість нового удару по Кримському мосту – ключовому об'єкту, що з'єднує Росію з окупованим Кримом.

02.06
Подробиці
Переговори у Стамбулі 2 червня, скриншот з відео

Текст меморандуму, який було передано Росії Україною, оприлюднили у мережі. Першим пунктом у ньому є повне та безумовне припинення вогню.

02.06
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

Йдеться про 37-річного Артема Тимофеєва. Нібито саме з його фур запускались безпілотники, які атакували російські аеродроми.

02.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Американський президент досі не прокоментував атаку на російські військові аеродроми.

02.06
Здоров'я
Фото facebook.com/1tmolviv

Ця вроджена патологія може проявитись у будь-якому віці у формі невеликої гулі.

02.06
Подробиці
Вид на місто Суми

На Сумщині ворог зміг окупувати по фронту близько 15 км і близько 6-7 км у глибину.

02.06
Судові історії
Фото depositphotos.com

На початку великої війни Віталій Куколь із Сумщини мужньо обороняв від загарбників рідне село.

02.06
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Мобілізація під примусом: чоловіка затримали на дорозі, скерували на негайне проходження ВЛК під загрозою побиття, він підписав медогляд, який узагалі не проходив.

02.06
Подробиці
З’явилися перші супутникові фото після атаки на аеродром “Бєлая”

Знімки з космосу підтверджують знищення та пошкодження щонайменше вісьмох військових літаків Росії біля кордону з Монголією.

02.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Новий польський президент виступає проти вступу нашої країни до НАТО та ЄС.

02.06
Подробиці
Фото: РосЗМІ

У Росії були впевнені, що їхні бомбардувальники у безпеці.

01.06
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Швидше за все РФ на пристане на жоден український пункт.

01.06
Подробиці
Фото: РосЗМІ

У Кремлі максимально приховують від свого населення те, що стался.

01.06
Подробиці
Фото: ASTRA

Агресор не зможе компенсувати втрату цих літаків, тому що вони просто вже не виробляються.

01.06
Подробиці
Фото: СБУ

Штучний інтелект теж став у пригоді для цієї масштабної операції.

01.06
Подробиці
Фото: telegram.org

Блискавичну операцію проводить у ці хвилини Служба безпеки України. 1 червня наші безпілотники атакують аеродром "Белая" та десятки стратегічних бомбардувальників РФ, з яких Росія щоночі обстрілює Україну.

01.06
Подробиці
Обмін полоненими: росіян відправили назад на фронт, забрали навіть хрестики

Полонені окупанти, яких Україна повернула Росії ще 19 березня, не потрапили додому. Натомість вони повернулись на передову та ще й втратили особисті речі.

01.06
Подробиці
Фото ілюстративне, Генштаб ЗСУ

Сьогодні, 1 червня, ворог завдав ракетного удару по розташуванню одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ ЗС України. Вже відомо про 12 загиблих і понад 60 поранених

01.06
Здоров'я
Фото pexels.com

Більшість страв, що пройшли термічну обробку, у теплу пору року рекомендовано зберігати в холодильнику не більше як 12 годин.

01.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Російський диктатор Володимир Путін надсилає чіткий сигнал: він погодиться на врегулювання лише на своїх умовах і продовжуватиме боротьбу, доки вони не будуть виконані.

01.06
Cтиль життя
Фото з архіву Валентини Демиденко

До процесу залучила односельців. І вже опанували навіть сушіння м'яса та квасолі.

01.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Генерал Кіт Келлог заявив, що обидві сторони, українська та російська, повинні бути готовими "трохи відступити" у переговорах, адже тільки так можна буде рухатись вперед.

01.06
Подробиці
Фото: telegram.org

У ніч на 1 червня неподалік кордону з Україною стались дві аварії. У Брянській області міст обвалився на пасажирський потяг, у Курській – обвалився, коли на ньому їхав локомотив.

01.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Повне блокування мобільного зв'язку в Україні на час російських атак - крайній варіант, який зараз не розглядається. Але можливе відключення мережі по маршруту ударного дрона.

31.05
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

"Цифровий нашийник" зможе контролювати і блокувати будь-яку покупку кожної людини.

31.05
показати більше