На початку жовтня 1900 року у Львові відбулося урочисте відкриття величної та пишної споруди нового театру, який сьогодні прикрашає не тільки місто, але й двадцятигривневу купюру.
Будівництво Великого міського театру, як тоді називали Львівську оперу, тривало два з половиною роки, а на його спорудження витратили понад два з половиною мільйони австрійських крон (приблизно 250 мільйонів гривень за нинішніми мірками, — авт.).
Великий міський театр Львова після відкриття 4 жовтня 1900 року. Das interessante Blatt
Значно довше відбувалися пошуки місця для розташування нової будівлі театру. Ще у 1886 році у газеті Kuryer Lwowski розпочалася дискусія, де саме її звести та за які гроші. Ідея із залученням до цієї справи приватних підприємців не знайшла підтримки в тодішньої громади міста і не викликала ентузіазму у власників капіталу.
"Важко знайти групу капіталістів, які інвестують таку значну кількість коштів, заздалегідь знаючи, що вони будуть втрачені. Театр не може забезпечити їм комерційного інтересу, у будівлі театру не можна облаштувати крамниці, приміщення для ресторанів чи кафе (найперше — через збільшення ризику пожежі). Окрім того, театр повинен бути видовищем, окрім сцени, тут необхідні лише кабінети для керівництва, бібліотека, приміщення для музичних репетицій, туалети тощо. Театр такого розміру, якого потребує Львів, у місті Берн коштував близько 800 000 злотих ринських (1 мільйон 600 тисяч крон, — авт.)", — писала тогочасна газета.
Вартість будівництва театру у Львові виявилася значно дорожчою через необхідність застосувати дорожчі технології для укріплення його фундаментів. Через обрану для будівництва територію під землею у бетонному колекторі протікала річка Полтва, тож грунти тут були зволожені, неоднорідні та ненадійні. Але, як запевняли проектанти, в Нью-Йорку та Чикаго будують і на гірших грунтах. Вирішувати це завдання довелося архітектору Зигмунту Горголевському, який у 1895 році став переможцем оголошеного конкурсу на найкращий проект театрального будинку.
Як повідомляла газета, Горголевський взяв на себе відповідальність щодо довговічності та краси споруди. За роботу йому пообіцяли виплатити 90 тисяч крон (9 мільйонів гривень за нинішніми мірками), з яких його чистий гонорар, без врахування плати підрядникам, становив 30 тисяч (тобто приблизно 3 мільйони гривень).
Планувалося, що будівельні роботи завершаться восени 1899 року і театр буде зданий в експлуатацію на початку 1900 року. Але справа рухалася повільніше. Навесні 1899 року з’явилися чутки про можливий обвал недобудованого театру.
"Зі Львова повідомляють, що в новому театрі, на будівництво якого уже витрачено багато коштів, сталося підтоплення. Вода на 15 сантиметрів заповнила підвал під сценою. Архітектор Горголевський стверджує, що така ймовірність була передбачена і її усунуть відповідними роботами. Чутки про осідання стін і ризик обвалу будівлі є необгрунтованими", — повідомляла австрійська газета Agramer Zeitung.
Для урочистого відкриття театру було обрано день, коли в Австро-Угорщині традиційно гучно відзначали іменини цісаря Франца Йосифа — 4 жовтня. В такий спосіб влада міста намагалася висловити свою вдячність за значну фінансову допомогу, яку надала Крайова адміністрація для спорудження цього об’єкту, адже з державного бюджету на будівництво театру виділили аж 2 мільйони крон.
Перший директор театру Людвік Геллер у своєму кабінеті. Nowości Illustrowane, 1907 рік
На вартість спорудження театру вплинула не тільки потреба укріплення його фундаментів, але й витрати на пишний декор та сучасне оформлення споруди. У понад 60 тисяч крон обійшлася електрифікація театру, яку виконувала фірма Siemens & Halske. Ще 40 тисяч крон заплатили віденській фірмі Ways & Comp за виготовлення численних фігур (мідних та кам’яних) для оздоблення фасаду та фойє. 120 тисяч крон коштували декорації та театральна завіса, яку розписав знаменитий монументальний живописець Генріх Семирадський.
Львівська опера у порівнянні з іншими тогочасними театрами. Nowości Illustrowane, 1907 рік
Першою постановкою на сцені Великого міського театру у Львові була вистава "Казка у ніч на Івана Купала", автором тексту якої був місцевий поет Ян Каспрович. Музику до неї написав Северин Бернсон. Учасниками цієї вистави, створеної спеціально до відкриття театру, були понад 250 осіб разом із хорами. Це було справжнє тогочасне шоу.
Та головним дійством стала лірико-драматична опера "Янек" популярного у той час автора Владислава Желенського, в якій розповідалося про життя карпатських верховинців. Головну партію в цьому спектаклі виконав український оперний співак Олександр Мишуга. Завершувалося урочисте відкриття театру ще однією короткою п’єсою — одноактною комедією Олександра Фредри "Відлюдники і поет".
Цей "інавгураційний" спектакль, як називала його тогочасна преса, відбувався чотири рази поспіль.
Артисти Львівської опери в театральній бібліотеці. Nowości Illustrowane, 1907 рік
На той час театральна трупа Великого міського театру була доволі чисельною і складалася із драматичних, оперних та оперетних акторів. Тут було організовано жіночий та чоловічий хор загальною кількістю 60 осіб. Окрім того, 50 музикантів входили до театрального оркестру.
Місячні витрати на зарплату акторам становили 50 тисяч крон (5 мільйонів гривень за нинішніми мірками, — авт.).
Пропонуємо також вашій увазі текст про Перший в історії фільм із сценою сексу. Знімали його у Карпатах (фото).