Про свій намір послужити польській державі всесвітньо відомий музикант уперше публічно оголосив 15 липня 1910 року у Кракові — під час урочистостей з нагоди 500-річчя Грюнвальдської битви. Тоді він подарував містові та країні величний монумент на честь переможця лицарів-тевтонців короля Ягайла, який тепер вважається однією з архітектурних окрас Кракова.
ВІД БІДНЯКА — ДО КОРОЛЯ КЛАВІШ
А народився Ігнацій Падеревський у родині збіднілого польського дворянина, учасника антиросійського повстання, який управляв маєтком у селі Курилівка на Вінниччині. Його зірка на артистичній сцені зійшла доволі пізно — свій перший великий концерт у Парижі Падеревський дав у 1888 році, коли йому було вже 28 років. До того цей випускник Варшавського музичного інституту підробляв грою на вечірках, компонував та виконував власні пісні, а також давав приватні уроки.
Після успіху в столиці Франції піаніст-віртуоз гастролював Європою, здобуваючи схвальні відгуки преси та теплий прийом публіки. Як писали тогочасні газети, з таким захопленням не зустрічали навіть знаменитого Ференца Ліста. Певний час Падеревський проживав у Лондоні, де навіть виступив перед королевою Вікторією.
Певний час Падеревський проживав у Лондоні, де навіть виступив перед королевою Вікторією.
Фантастичні гонорари, які платили Падеревському за виступи, він без вагань роздавав на різні суспільні потреби, завойовуючи собі ще більше прихильників. Як повідомляла у 1899 році газета Kuryer Lwowski, весь гонорар від своїх триденних концертів у Варшаві (майже 8 тисяч російських рублів) піаніст роздав на благочинність. Наступного року понад 6 тисяч франків, які заплатили йому за концерт у Парижі, піаніст передав для голодуючих Галичини. Відомою була також його пожертва у розмірі 10 тисяч доларів для заснування фонду допомоги американським безробітним музикантам.
Падеревського просто обожнювали у США, куди він перебрався на початку ХХ століття після успішних гастролей. Саме на американському континенті за ним закріпився титул “короля клавіш”.
ВІД ПІАНІСТА — ДО ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА
Свою популярність артист став активно використовувати у політичних інтересах із початком Першої світової війни у 1914 році. Він був одним із співзасновників комітетів допомоги полякам у Лондоні та Парижі. Коли переїхав до США, то перед кожним своїм виступом декларував необхідність створення незалежної Польщі на руїнах Російської та Австро-Угорської імперій. Близьке знайомство Падеревського із президентом США Вудро Вільсоном надавало великої ваги таким деклараціям.
“Відомий польський фортепіанний віртуоз Падеревський, заскочений початком світової війни в Америці, розвинув жваву політичну діяльність за незалежність Польщі, й наразі розглядається представниками Антанти як головний кандидат на пост глави польської держави”, — писала тогочасна газета Das interessante Blatt.
Коли наприкінці 1918 року Падеревський повернувся до Польщі, то виявилося, що він дійсно найбільш компромісна фігура, яка влаштовувала всі тогочасні політичні табори. 16 січня 1919 року його було призначено прем’єр-міністром із виконанням функцій міністра закордонних справ, а преса називала його президентом та “королем”.
Коли наприкінці 1918 року Падеревський повернувся до Польщі, то виявилося, що він дійсно найбільш компромісна фігура, яка влаштовувала всі тогочасні політичні табори.
“Поляки не зробили б цього без короля. Хоч польських монархів більше не існує, нова народна республіка зарадила собі тим, що обрала короля фортепіано на посаду глави держави. Падеревський, відомий фортепіанний віртуоз, був обраний президентом Польської Республіки...”, — розповідала про несподіване призначення тогочасна преса.
На цій високій посаді Ігнацій Падеревський пробув тільки рік, але за цей час міжнародна спільнота визнала польську державу і стала надавати їй допомогу у війні проти російських більшовиків.
Покинувши посаду прем’єр-міністра, Падеревський до 1921 року був посланцем польського уряду до Ліги Націй (прообразу ООН. — Ред.). У 1922 році Падеревський знову виїхав до США, де повернувся до концертної діяльності. Концертне турне принесло йому астрономічну на той час суму — 500 тисяч доларів.
“Знаменитий фортепіанний віртуоз, який пішов з політичного життя, живе в Америці як фермер та організовує концерти з благодійними цілями в різних європейських столицях”, — повідомляла тогочасна газета Das interessante Blatt.
Після смерті очільника польської держави Юзефа Пілсудського у 1935 році Падеревський став співзасновником організації Front Morges, яка намагалася протидіяти авторитаризмові та сприяти демократизації польського життя.
З початком у 1939 році Другої світової війни Падеревський увійшов до уряду Польщі у вигнанні, очоливши Національну раду Польської Республіки в Лондоні. Однак через погіршення стану здоров’я невдовзі змушений був повернутися до США, де й помер у Нью-Йорку 29 червня 1941 року.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також маловідомі факти про бунт українців на панцернику “Князь Потьомкін”
