Шлях до іспанського міста Сантьяго-де-Компостела позначений на картах 29 країн (серед них і України), складається із розгалуженої мережі 286 маршрутів, які охоплюють 80 тисяч кілометрів. І число це щороку збільшується, як і кількість самих паломників: якщо у 1978 році ним пройшло всього 13 осіб, то у 2023-му — вже 440 366.
Чому люди прагнуть помолитися на могилі святого Якова? Чим він відомий? І як цей шлях набув такої популярності?
Перший апостол-мученик
Яків, один із дванадцятьох апостолів Ісуса Христа, народився у Галілеї в родині рибалки Заведея, був братом апостола Івана Богослова. Після Воскресіння Ісуса Христа Яків проповідував в Єрусалимі і перший з-поміж апостолів постраждав за віру. За наказом юдейського царя Ірода Агрипи І, Якова стратили, про що свідчать Євангелія від Марка та Матвія.
Климент Александрійський писав, що, коли Якова вели на страту, той, хто його зрадив, побачивши мужність, з якою той йшов на смерть, підійшов до нього, впав навколішки з розкаянням та визнанням віри у Христа і сказав, що Яків не повинен приймати смерть сам. Їм обом стяли голову. Отож Яків — перший апостол-мученик і перший канонізований апостол. Згідно з переказами, після мученицької кончини апостола в 44 році на Святій землі, його останки поклали у човен і пустили на воду в Середземному морі. Цей човен приплив до Іспанії, але був втрачений.
На іконах Якова зображають із патерицею, мушлею-гребінцем, паломницькою шапкою та яківським хрестом (має лілії на трьох раменах та загострений нижній), він покровитель паломників та християнських воїнів. Особливо святого вшановують в Іспанії та Португалії, а також у їхніх колишніх колоніях у Латинській Америці. Це пов’язують із тим, що святий Яків чудесним способом явився християнському вояцтву під час битви з маврами і допоміг перемогти орди, тому ще одне його ім’я — Яків-Мавробійця (іспанською Santiago Matamoros). Битва сталася 844 року під Клавіхо. У 1760 році папа Климент XIII проголосив апостола Якова патроном іспанців.
“Місце, позначене зіркою”
За легендою, у 813 році чернець-відлюдник Пелайо, що жив біля гирла річки Улья, побачив дивне сяйво в нічному небі, пішов за ним і знайшов нетлінні мощі святого Якова у ковчегу, обліпленому мушлями. Єпископ Теодомир Ірійський визнав це чудом і повідомив про нього астурійського короля Альфонсо II, що правив Галісією. Король наказав збудувати на місці поховання апостола каплицю. 829 року замість каплиці постала перша церква святого Якова. 899 року її перебудували у романському стилі за наказом астурійського короля Альфонсо III, а саме місце назвали Компостела, у перекладі з латини Campus Stellae означає “Місце, позначене зіркою”.
Маршрути дороги до Сантьяго-де-Компостели.
Опісля довкола храму в Галісії почало розростатися місто, сучасна назва якого — Сантьяго-де-Компостела (іспанське Santiago походить від “святий Яків”). А початок популярності шляху до нього дав, як свідчить легенда, сон імператора Карла Великого, якому приснився Чумацький Шлях, який простягався до могили святого Якова через Францію та Іспанію, а Господь закликав Карла розчистити “зоряну” дорогу від маврів. Імператор повів війська через Піренеї і звільнив Кастилію-Леон, Галісію, Наварру і Ла-Ріоху.
У 997 році первісний храм святого Якова пограбувала армія Кордовського халіфату на чолі з Аль-Мансуром. У паплюженні храму йому допомагали християнські васали, які залишили недоторканними гробницю і мощі апостола. За легендою, грабіжники викрали дзвони і переплавили їх на канделябри, якими було прикрашено знамениту Велику мечеть у Кордові. У 1236 році після захоплення Кордови християнськими військами кастильського короля Фернанда III відбулось символічне повернення цих “дзвонів”.
Будівництво сучасного собору святого Якова із граніту розпочалося 1075 року за правління кастильського короля Альфонсо VI. Останній камінь поклали 1122 року, проте і після цього будівництво тривало близько століття. 1211 року собор освятили у присутності короля Альфонсо IX.
Від 1075 року храм святого Якова був резиденцією єпископів Компостельських і мав статус катедрального собору. 1100 року папа Урбан II підвищив Компостельське єпископство до архиєпископства, чим підніс престиж самого собору, а 1495 року при резиденції відкрито Компостельський університет. Сучасного вигляду собор святого Якова набув унаслідок реставрацій та перебудов XVI — XVIII століть.
Паломницький шлях роздумів і молитви
Першим відомим паломником на Шляху святого Якова був єпископ Готшальк з Ле-Пюї, що йшов пішки із Франції до Компостели взимку 950 — 951 років. У XII столітті папа Калікст II подарував прочанам право на отримання індульгенції, що піднесло Компостелу на один щабель з Єрусалимом і Римом. З’явилася навіть нова термінологія: паломника, який прямує до Сантьяго, стали називати peregrino, подібно до назв прочан до Риму — romero та Єрусалиму — palmero. Основні маршрути сформувалися приблизно в XI столітті, а в 1160-ті роки для захисту паломників від вельми частих тоді розбійних нападів кастильська корона заснувала військово-лицарський орден святого Якова.
Щоб отримати “компостелу” (документ про пройдений шлях), треба пішки пройти останні 100 кілометрів або ж проїхати 200 кілометрів велосипедом.
Величезна кількість паломників прямувала в Компостелу в Середньовіччі, у деяких країнах навіть суди зобов’язували злочинців здійснити паломництво до Сантьяго, щоб розкаятися у гріхах. Але згодом епідемія чуми різко скоротила населення Європи, а потім Реформація і політична нестабільність XVI століття призвели до спаду популярності паломництва. У XIX столітті відбулося друге “відкриття” Шляху святого Якова. Вчені, зокрема мистецтвознавці, з подивом виявили далеко від основних культурних центрів і столиць, у невеликих містечках, видатні пам’ятки середньовічного мистецтва, що були невідомими кілька століть.
У жовтні 1987 року шлях оголошено першим Європейським культурним маршрутом, а в 1993 році внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дорога до могила святого Якова знову почала набувати популярності.
Пішу подорож в Сантьяго-де-Компостела здійснили в різний час Карл Великий, папа Іван XXIII, англійський король Едуард I, Ян ван Ейк, Пауло Коельйо, папа Іван-Павло ІІ відвідав собор святого Якова двічі — у 1982-му і 1989 році, а в листопаді 2010 року в ньому молився папа Бенедикт XVI.
Проща до Сантьяго-де-Компостела має кілька правил: спершу паломник має отримати спеціальний паспорт-“креденсіал” (видають в офісі паломництва), з яким можна отримати дозвіл на ночівлю в прихистках “альберге”, якими керують парафії, органи місцевого самоврядування або приватні особи. Ніч коштує приблизно 20 євро і треба мати свій спальник.
Щоб отримати “компостелу” (документ про пройдений шлях), треба пішки пройти останні 100 кілометрів або ж проїхати 200 кілометрів велосипедом, підтвердженням є печатки у паспорті-”креденсіалі”. Дорогою паломники харчуються у барах, де для них передбачено спеціальне комплексне меню, що включає основні страви, хліб та напої. Шлях потребує відповідного фізичного приготування, потрібні спеціальне взуття та одяг.
Символом паломників на шляху святого Якова є мушля-гребінець, яких чимало можна знайти дорогою і взяти на пам’ять або купити у сувенірних крамничках. Колись ця мушля служила прочанам для практичних потреб — нею можна набрати води чи використати замість миски.
Територією Іспанії прокладено три головні маршрути до Сантьяго-де-Компостели: Північний (найстарший), Французький (традиційний) і Португальський. Маршрути в інших країнах ведуть до них і позначені зображенням жовтої мушлі на синьому фоні. З 2015 року Україна доєдналася до Шляху святого Якова. Перша ділянка протяжністю 100 км поєднує Львів із прикордонним переходом у селі Шегині, влітку 2021 року з’явився новий відтинок протяжністю 250 км, який поєднав Вінницю, Бар та Кам’янець-Подільський.
Паломники переважно вирушають до могили святого Якова із певною метою: просити зцілення, зміцнити віру, покаятися, виконати обітницю, подякувати... Усіх українських прочан поєднує одне прохання — про закінчення війни перемогою України.
Настя ГОРЛИЦЯ
