Петро Болбочан – герой Криму та жертва політичних інтриг

Славетний полководець був страчений за наказом керівництва Директорії

Петро Болбочан – герой Криму та жертва політичних інтриг
Петро Болбочан.

Крим міг бути українським ще 100 років тому. Його майже визволили від більшовиків вояки Петра Болбочана. Але для того, аби закріпити перемогу, не вистачило політичної волі уряду УНР.

Петро Болбочан народився 17 жовтня 1883 року в селі Геджев Хотинського повіту Бессарабської губернії у сім’ї православного священника. У 1905-му закінчив Кишинівську духовну семінарію, через чотири роки — Чугуївське піхотне юнкерське училище.

Під час навчання у ньому організував український гурток для поширення рідного слова. Цей гурток проіснував недовго, оскільки начальник училища, полковник Фок, заборонив його діяльність, обмежившись лише усною доганою Болбочану.

Під час Першої світової війни — капітан 38-го Тобольського полку. Нагороджений орденом за виявлену хоробрість. Після революції Болбочан активно розпочав організацію українських військових частин і допоміг у формуванні 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького з частин російської армії. 

Його перший військовий досвід в українській армії — це Республіканський курінь (приблизно 500 осіб, переважно інтелігенція та свідомі офіцери), на чолі якого він брав участь у придушенні січневого повстання більшовиків у столиці 1918 року. Згодом, у лютому 1918-го, Республіканський курінь приєднали до окремого Запорізького корпусу, що став найбоєздатнішою військовою одиницею.

10 квітня 1918 року війська Української Народної Республіки отримали наказ визволити Крим від більшовиків. Для досягнення цієї амбітної мети було виокремлено низку частин для походу на півострів. Дослідник Сергій Громенко пише, що в Харкові до складу групи, що згодом отримала назву “Кримська”, увійшов 2-й Запорізький піший полк (командир — Петро Болбочан), що складався із 4 куренів: Республіканського, Волонтерського, Наливайківського та Богунівського, мав кінну сотню, лікарню, підрозділи кулеметників (50 скорострілів) та розвідників.

За свідченням Бориса Монкевича, учасника походу на Крим та його головного історика, це була добре законспірована антибільшовицька організація, що провадила успішну розвідувальну та диверсійну діяльність проти радянських загарбників міста.

/storage/2023/10/09/image/md_YdHN_bolbochanhabsburg.jpeg

2-й Запорізький полк зустрівся з Українськими січовими стрільцями під час походу на Крим.

Початок операції надихнув її учасників. Як згадував Монкевич: “Наказ про похід на Крим зустріли старшини й козаки з ентузіазмом. Всі частини корпусу заздрили 2-му запорізькому полку й тим частинам, які були призначені в кримський похід. Коли прий­няти під увагу, що цілий запорізький корпус складався виключно з добровольців, бо тоді примусової військової повинності не було, і що 80% цих доб­ровольців складалися зі старшин і інтелігенції, то й не дивно, що похід цей в їхній уяві носив певне романтичне забарвлення. Чи ж не на кримських походах гетьмана Сагайдачного і кошового Івана Сірка наша свідома молодь виховувала в собі завзяття і любов до військових рядів? Крим пройшов червоною ниткою через нашу історію останніх століть і його ім’я було зв’язане і з відродженням колишньої держави, і з її упадком”.

За оцінкою Никифора Авраменка, згодом — коменданта штабу Запорізької дивізії, всього Кримська група військ УНР нараховувала понад 9 тисяч вояків (з яких лише піхота становила 5 тисяч), а за силою вона дорівнювала окремій бригаді.

“За наказом командуючого Болбочана на станції Лозовій я збудував імпровізований бронепоїзд із сталевих вагонів, що перевозили вугілля. Зсередини ми укріпили їх пресованою соломою. За сталевими пластинами, також укріп­леними позаду соломою, встановили чотири кулемети з тридюймовими гарматами та ще дві резервні гармати. Наш кулемет розташовувався у передній частині поїзда, в одному порожньому вагоні розмістилася моя бронемашина “Полуботько” для використання її у разі необхідності на полях битв. Команда бронепоїзда складалася з чотирьох офіцерів та певної кількості людей”.

Командувачем всієї Кримської групи було призначено Петра Болбочана, Всеволод Петрів став його заступником. Наприкінці березня — на початку квітня австрійські та німецькі частини розгромили більшовиків на всьому південному правобережжі Дніпра, захопивши Миколаїв, Херсон та Катеринослав (нині — Дніпро).

Саме у Катеринославі в першій декаді квітня відбулася зустріч німецького командування та українських представників із делегацією кримських татар. Так між українськими та німецькими військами почалося своє­рідне змагання, за словами Олександ­ра Жуковського: “скачка наввипередки”, — хто ж першим вступить до Криму”, — описує ті події Сергій Громенко у своїй праці “Забута перемога”.

Головні ж сили Болбочана рухалися безпосередньо на Сімферополь. Авангард на вантажівках під прикриттям бронеавтомобілів з причепленими гарматами просувався шосейною дорогою, головні сили їхали ешелонами слідом за бронепоїздом.

О 10-й ранку запорізька піхота на автомобілях увірвалася у Сімферополь. Нечисленна червоногвардійська залога розпорошилася без спротиву.

Ранком 24 квітня 1918 року Кримська група перейшла у новий наступ на Сімферополь двома шляхами: шосе та залізницею. О 10-й ранку запорізька піхота на автомобілях увірвалася у місто. Нечисленна червоногвардійська залога розпорошилася без спротиву, населення поховалося, міський штаб оборони потрапив у полон. До рук українського війська потрапила скарбниця з чималою сумою грошей та великою кількістю срібних виробів, усе листування, документи, проекти, мапи.

За дві години до кримської столиці прибули головні українські сили. Місто було обложене щільним кордоном, усередині почалося буквально полювання на більшовиків. Захоплення Сімферополя сталося настільки несподівано, що у Севастополі про це нічого не знали й підтримували зі столицею телеграфний зв’язок ще чотири години.

У грудні 1918 року УНР з усіх боків була охоплена кільцем фронтів: на Лівобережжі наступали більшовики, на Галичині — поляки, на Бессарабію і Північну Буковину зазіхали румуни, а з південного сходу насувалася армада Доб­ровольчої армії Денікіна.

У цей час Петро Болбочан командував Лівобережним фронтом, який простягнувся на 600 кілометрів. Як стверджує дослідник Ярослав Садовий, сюди входили Запорізький корпус, корпус Січових Стрільців та інші підрозділи — всього майже 30 тисяч багнетів, 55 гармат і 2000 шабель.

Командувач Лівобережним фронтом повідомив керівництво Директорії, що відводить Запорізький корпус у резерв у Кременчук, “бо він є не здатний до бою і треба не менш як цілий місяць, аби корпус привести в бойову готовність”.

У цей складний для армії час з 22 на 23 січня 1919 року сотник О. Волох, який командував Богданівським полком, самовільно заарештував П. Болбочана, нібито він мав наказ від Головного отамана Петлюри заарештувати Болбочана зі штабом і на місці розстріляти.

Заарештованих повезли до Києва. Болбочану нічого не заважало втекти зі своїми прибічниками, але він “категорично не бажав проливати невинну кров”, тому весь час наголошував, “що це якесь непорозуміння і провокація” і лише “суд здійснить правове доходження, висвітлить усе”.

П. Болбочан написав два відкриті листи Головному отаману, членам Директорії, прем’єр-міністрові, начальникові Генерального штабу, лідерам партій, у яких, зокрема, йдеться: “За що я ареш­тований? Я прохаю відповіді. Може, за те, що 16 місяців активно борюся за права самостійної України? Може, за те, що зумів збудувати міцну військову частину й зумів її оборонити як (від) безталанного міністерства Голубовича, так і від лихого й зрадницького режиму гетьманського... Може, за те, що по першому заклику Директорії я енергійно піднявся на повстання і своїми діями рішив судьбу на всій Україні. Може, за мої гучні побіди”.

“Ви не можете розібратися в самих простих життєвих питаннях, лізете в міністри, отамани, лізете в керівники великої держави”.

Далі полковник писав про армію: “Що Ви всі робили... Може, скажете організували в тилу армію... Ні, Ви не тільки самі не організували армії, а руйнували армію, руйнували дисципліну, мало того, старалися паралізувати організацію своїх частин. Ви не можете розбиратись у самих простих життьових питаннях, а лізете в міністри, лізете в керівники Великої Держави, лізете в законодавці замість того, аби Вам бути самими звичайними урядовцями та писцями”.

“Тепер усю провину складають на Болбочана, навіть обвинувачують його у зраді, але певніше всього, що це результат більшовицької інтриги або старшинської зависті, бо Болбочан придбав собі славу невтомного борця з більшовиками, з якими він безперервно воював цілий рік і в подяку за це (а може, якраз за це) тепер і арештували його”, — писав 24 січня 1919 року в щоденнику Є. Чикаленко.

Представники лівих соціалістичних течій на чолі з Винниченком вимагали для полковника суворого покарання, адже він був перешкодою на шляху порозуміння уряду УНР з радянською Росією.

У цьому сенсі дуже показовим був епізод під час звільнення Києва, коли Болбочан наказав зняти червоні прапори з державних будівель та використовувати тільки національну символіку. Це викликало обурення та критику серед лівих фракцій Центральної Ради.

22 січня 1919 року Болбочана усунуто від командування Запорізьким корпусом. Через свою відставку 26 січня 1919 року в Києві Болбочан оприлюднив листа, в якому зазначив: “Бідна Україна, ми боремося з більшовизмом, весь культурний світ піднімається на боротьбу з ним, а український новопосталий уряд УНР йде назустріч більшовизмові й більшовикам! Ви не можете розібратися в самих простих життєвих питаннях, лізете в міністри, отамани, лізете в керівники великої держави, лізете в законодавці…”

Болбочан був переконаний, що боротися потрібно лише за “самостійну демократичну Українську Республіку, а не за єдину Росію, яка б вона не була, монархічна чи більшовицька”. Проте у більшовиках він убачав найбільшу загрозу, тому наполягав на негайному об’єднанні зусиль зі Всевеликим Військом Донським і країнами Антанти проти них.

Цілком очевидно, що керівництво держави воліло “позбутися” Болбочана, при цьому не допустивши заворушень у військах, де він мав неабиякий авторитет. На думку сучасних істориків, полковник став учасником спроби поміркованих державницьких сил рішуче змінити ситуацію як в армії, так і в цілій країні: реорганізувати військо, перебудувати його на регулярних засадах задля досягнення перемоги над більшовиками, покласти край міжпартійним конфліктам і усунути від влади соціалістів.

Цього керівництво УНР вибачити Болбочанові не могло. Наступного дня, після вкрай поспішного засідання надзвичайного військового суду (тривав 7 годин!), полковника засудили до страти. 28 червня 1919 року о 22-й годині його розстріляли на залізничній станції Балин під Кам’янцем-Подільським.

Згодом один з очільників більшовицького війська, що рухалось на Україну, Володимир Антонов-Овсієнко, визнавав: “Поки був живий Болбочан, він Україну не віддав би…”

Катерина КУБАЄВСЬКА

Подробиці
Фото: Telegram / ВЧК-ОГПУ

У Мережі викрили загадкову співмешканку ліквідованого в РФ колишнього українського нардепа-втікача Іллі Киви. Вона народилася у Хусті, але втекла до Росії.

09.12
Подробиці
Фото Херсонської обласної прокуратури

Херсон. Священник УПЦ МП торгував зброєю і на цьому непогано заробляв. Тепер він чекає вироку.

09.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Син 45-го президента США зробив заяву про війну в Україні. Дональд-Трамп-молодший, як і його батько, воліє не продовжувати підтримки України.

09.12
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Якщо не провести вчасно операцію, це загрожує масивною внутрішньою кровотечею і розвитком геморагічного шоку.

09.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Головними умовами Путіна для України є нейтральність і відмова від НАТО. Диктатор впевнений, що рано чи пізно уся Україна буде окупована, каже російський опозиційний політик.

09.12
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ

Збройні сили Російської Федерації увійшли до Авдіївки з північного сходу. Українські захисники відчайдушно ведуть бій з окупантами. На Авдіївському напрямку Росія зосередила понад 40 тисяч загарбників.

09.12
Cпорт
Фото theifab.com

Міжнародна рада футбольних асоціацій (IFAB), яка регулює і визначає зміни футбольних правил, погодила нововведення щодо покарань гравців.

09.12
Подробиці
Скриншот з відео

7 грудня працівники Закарпатського військкомату завітали до комплексу "Термальні води Косино", що на Закарпатті. У ТЦК та СП заявили, що у законний спосіб продовжують в рамках мобілізаційних заходів вручати повістки.

09.12
Подробиці
Фото зі сторінки Granica/Кордон PL-UA у Facebook

Газета The New York Times опублікувала статтю, в якій йшлось, що ситуація на польсько-українському кордоні ускладнює транспортування військової допомоги захисникам України. У польському Міноборони прокоментували публікацію.

09.12
Подробиці
БТР-60, фото: defence-ua.com

Парламент Болгарії відхилив вето президента Румена Радева на безоплатне надання Україні бронетранспортної техніки. Проте, не обійшлось без скандалів.

09.12
Подробиці
Фото: t.me/kharkivenergy

Повітряна атака Росії минулої ночі спричинила загибель мирного жителя, десяток людей залишились пораненими, були влучання в цивільні об'єкти. Цією атакою Росія, ймовірно, розпочала нову велику військову кампанію, вважає західний чиновник.

09.12
Подробиці
Скриншот з фільму

Унікальну спецоперацію СБУ з ліквідації російського штабу провели на Поліссі у березні 2022 року. Саме вона посприяла звільненню Київщини, заявив голова СБУ Василь Малюк.

09.12
Подробиці
www.facebook.com/GeneralStaff.ua

Окупанти стягнули під Авдіївку кілька десятків тисяч військових. Частина угруповання складається з новомібілізованих, які прибули на фронт нещодавно. Про це повідомив речник об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун.

08.12
Подробиці
t.me/breakingmash

Літак авіакомпанії “Росія”, що летів з Мінеральних Вод до Санкт-Петербурга, повернувся в аеропорт вильоту через розгерметизацію салону в Мінеральних водах. На борту судна перебувало 111 людей. Вранці ще один російський літак здійснив екстрену посадку після пожежі у двигуні.

08.12
Подробиці
mva.gov.ua

Верховна Рада підтримала в цілому законопроект про створення Національного військового меморіального кладовища. “Цей законопроект дозволить у прискореному режимі завершити необхідні роботи”, - повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

08.12
Подробиці
www.facebook.com/GeneralStaff.ua/

Виснажена війною Україна переходить до оборони, при цьому новий контрнаступ зможе розпочатися аж навесні 2025 року. Про це йдеться у статті The Wall Street Journal. Видання зазначає, що так розгортатимуться події у кращому випадку.

08.12
Подробиці
www.facebook.com/sergey.khlan

Росія оголосила негайну “евакуацію” мешканців окупованої Нової Каховки на лівому березі Дніпра. Збір людей запланували на 13 грудня. Про це повідомив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.

08.12
Подробиці
Фото зі сторінки Іллі Киви у Фейсбуку.

Зрадник Ілля Кива перед смертю хвалився підтримкою чекістів і подарував шампури лікарю шпиталю, в якому він лікувався після запою.

08.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Петро Порошенко знову подав до суду на Володимира Зеленського. Недавно він вже програв справу теперішньому президенту.

08.12
Cпорт
Фото facebook.com/EURO202

Україна, вийшовши на Євро-2024, зустрінеться з Румунією, Словаччиною та Бельгією.

08.12
Подробиці
Фото МОЗ

Із початку жовтня в Україні зафіксували майже 80 тисяч випадків захворювання на COVID-19. На жаль, сотні померли.

08.12
Подробиці
Фото Укрзалізниці з Facebook

Укрзалізниця запускає новий міжнародний потяг №119 за напрямком "Дніпро-Хелм". Потяг почне курсувати від завтра, 9 грудня, повідомили у пресслужбі Укрзалізниці.

08.12
Спецтема
Фото uk.wikipedia.org/wiki/F-16_Fighting_Falcon

В Україні розгортають натівську навігаційну систему, по якій F-16 зможуть орієнтуватися у повітряному просторі України.

08.12
Подробиці
Фото зі сторінки Самбірського ТЦК у Фейсбук

ТЦК уперше відреагував на походи людей у військових формах у спортзали. Спортсменам нагадали про відповідальність за ухилення та будь-яке перешкоджання у видачі повісток.

08.12
Люди і проблеми
Фото uk.wikipedia.org/wiki/Шахед-131

Йдеться про майже 40 кілограмів термобаричного заряду з трьома підривниками.

08.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Напередодні президентських виборів у Росії проаналізували, в якому стані Володимир Путін збирається йти на 5-й термін. Чи зможе він з такою дивною поведінкою правити країною щонайменше до 2030 року.

08.12
Подробиці
Колаж Експресу, фото: facebook.com/serhiy.derkach

Страйк польських далекобійників триває уже понад місяць. Українські перевізники вирішили перевести його у правову площину: юрист подав офіційні скарги до польських гмін, на територіях яких відбуваються протести.

08.12
Люди і проблеми
Фото freepik.com

Соціологи відзначають, що наші громадяни не поспішають будувати плани на тривалий період.

08.12
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Білий дім розкрив подробиці. Влада США планує залучити Росію до переговорів на умовах України до кінця 2024 року.

08.12
показати більше