Сто років тому — 14 грудня 1924-го — народився культовий актор, режисер та продюсер. Без його імені неможливо уявити історію індійського кіно, яке свого часу було популярне і в нашій країні. Чим же запам’ятався Радж Капур?
...Моя мама любила індійські фільми. Часто й мене брала у кінотеатр на чергову мелодраму, екзотичні прізвища творців якої годі було запам’ятати. Сентиментальні сюжети (хтось обов’язково виявлявся чиїмось татом, мамою, братом чи сестрою), карнавальні танці й протяжні піснеспіви. Це так відрізнялося від вітчизняних стрічок того часу! Одне з найяскравіших вражень, пригадую, “Танцюрист диско”...
Втім, Митхуна Чакраборті не було ще на світі, коли Радж Капур розпочинав свою кар’єру. Майбутня зірка походила з багатодітної акторської сім’ї. Його тато з дитинства готував сина до роботи в театрі й кіно. І якщо перше не дуже подобалось маленькому артистові, то друге — навпаки. В одинадцять років хлопчик деб’ютував на великому екрані. Зрозуміло, що без протекції батька не обійшлося.
І якщо спочатку це були епізодичні ролі (можливо, це навіть надто голосно сказано “роль”), то згодом Раджу Капуру стали довіряти втілення головних героїв. Перші успіхи настільки надихнули деб’ютанта, що він вирішив не обмежуватися акторською справою, а спробувати себе в кріслі режисера. Тобто стати господарем на знімальному майданчику. Навіть заснував власну кіностудію!
Як мовиться, хто не ризикує, той не п’є шампанського. Фільми “Вогонь” та “Сезон дощів” схвально зустріла публіка, але справжню славу Раджу Капуру приніс “Волоцюга”. Історія бідняка з нетрів (такого собі батяра), якого добряче потріпало життя, але який не втратив гумору та оптимізму, знайшла відгук у серцях глядачів. Причому не тільки в Індії, але й за кордоном. Потрапила ця стрічка і в СРСР.
Звичайно ж, кінокритики-пропагандисти поспішили приписати творінню Раджа Капура ті сенси й меседжі, про які він, напевно, і не підозрював. Тож актор став “персоною грата” за залізною завісою. А його наступним фільмам, що з’являлись, мов гриби після дощу, дали зелене світло в прокаті. Тож не дивно, що протягом не одного десятиліття індійське кіно асоціювалося винятково з іменем Раджа Капура.
За аналогією з Голлівудом “фабрику мрій”, що прописалась у багатомільйонному Бомбеї, називали Боллівудом. Одним із його стовпів став наш герой. Точніше — його родина. Неважко здогадатися, що, коли треба було щось зіграти, то він запрошував когось із “клану”. Як не свого батька, то свого сина. Останній, наприклад, виконав головну роль у фільмі “Боббі”. Ріші Капур став суперзіркою в Індії, спростувавши тезу, що талант у спадок не передається.
Акторами стали і його брати — Рандхір і Раждив. (У родині, мабуть, була “фішка”: давати дітям імена на літеру “р”). Потім же подалися у кіно і його онуки та онучки. На радість дідусеві, чиє гучне прізвище відкривало шлях до кар’єри в кіноіндустрії. Бабуся ж також тішилася, хоча ніякого стосунку до мистецтва ніколи не мала.
Дружину ікони індійського кіно звали Крішна. Вона була на декілька років молодшою від чоловіка. Подейкують, навіть доводилась йому далекою родичкою. Втім, на батьківщині Раджа Капура в середині минулого століття такими шлюбами навряд чи можна було когось здивувати. У пари народилось четверо дітей, вихованню яких присвятила себе жінка. Вона не зважала на чутки про невірність коханого, які вперше з’явились ще коли він знімав у своїх фільмах красуню на ім’я Наргіс...
Крішна Капур прожила довге та щасливе (хочеться вірити) життя. Бог чи боги подарували їй 87 років на цій землі. Натомість чоловік дотягнув лише до 63. Ще в середині сімдесятих він мав кардіологічні проблеми й пережив клінічну смерть. Тоді лікарі повернули зірку з того світу. Однак через тринадцять років він знову потрапив до їхніх рук — одразу з церемонії нагородження найпрестижнішої кінопремії Індії. Цього разу, попри надзусилля, повторити чудо не вдалося. Незабутнього “Волоцюги” не стало 2 червня 1988-го.
Не сумніваюсь, що до століття Раджа Капура на його батьківщині проведуть ретроспективу фільмів, а також інші ювілейні заходи. Принаймні, щоб нагадати співвітчизникам ім’я видатного актора, завдяки якому в світі свого часу гриміла слава про індійське кіно. Хай наївне та непретензійне, але таке позитивне й оптимістичне.
Антін БІЛИЙ
