Тоді і дорослі, і малі перебираються на всіляку нечисть і ходять по домівках із словами "цукерки або смерть", обіцяючи в обмін на солодощі молитися за душі померлих родичів господарів.
Останніми роками стало популярним відзначати Геловін і в Україні — біля осель та різних закладів виставляють гарбузи, які, вважається, відлякують зло, люди влаштовують вечірки з перевдяганням, зображаючи мерців, відьом та інших потвор. Хтось вважає такі забави "сатанинськими", а хтось залюбки веселиться.
Більше про це свято — у розмові зі священиками: Олегом Кіндієм, викладачем УКУ, Назарієм Лозинським, викладачем Православної богословської академії, Петром Балогом, віце-директором Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського (РКЦ).
— Як зародився Геловін?
о. Петро: — У VIII столітті в Європі починають святкувати 1 листопада як День усіх святих. А наприкінці Х століття у Франції 2 листопада вже відзначають як День усіх померлих вірних. Тобто у Католицькій Церкві 1 листопада моляться до всіх святих у небі, а 2 листопада — за душі в чистилищі. Згодом у середовищі ірландських селян задумалися над долею грішників у пеклі й вирішили стукати в каструлі та сковорідки напередодні Геловіну, щоб прокляті знали: про них теж пам'ятають. Так і з'явився День усіх померлих — 31 жовтня, на противагу дню, коли згадували тільки померлих вірних (2 листопада).
о. Олег: — Геловін — це свято, яке висміює смерть, злі сили. Перебираючись на нечисту силу, ми беремо зло на кпини, ставимо життя над смертю, радість — над смутком. Ось що головне у святкуванні Геловіну.
— Чому дехто дійства у ніч з 31 жовтня на 1 листопада сприймає як сатанинські шабаші?
о. Назарій: — На Геловін діти і дорослі перевдягаються в різних персонажів, які асоціюються зі злом, потойбіччям. Тож, на мою думку, таким чином людей привчають до позитивного сприйняття темних сил, а це небезпечно, особливо для дітей, які беруть участь у дійствах.
о. Олег: — Я свого часу жив у США і відчув там дух Геловіну — він веселий, по-дитячому наївний і щирий, не можу назвати таке свято неприйнятним.
До речі
Символ свята — ліхтар з гарбуза, що відтворює людську голову, — Ліхтар Джека. За легендою, колись в Ірландії жив пияк Джек, який дуже любив азартні ігри і якось навіть обдурив самого диявола. Через це після смерті не міг потрапити ні до пекла, ні до раю. Тож снував по світу з гарбузовим ліхтарем.
