Про це у коментарі газеті Експрес повідомив епігенетик, доктор біологічних наук Олександр Вайсерман.
"Свiтловолосих, свiтлооких людей — носiїв традицiйних для пiвнiчних європейцiв генетичних ознак — на планетi залишилось менш ніж 2 відсотки, — розповідає вчений. — Адже для того, щоби дитина народилася зi свiтлим волоссям, вона повинна успадкувати вiд батькiв двi дози "свiтлих" чи "рудих" генiв — по однiй вiд тата i мами. Тоді як брюнетові досить одного "темного" гена. Адже гени темного волосся — домінантні, вони завжди переважають. Якщо руда чи білява жінка, маючи чоловіка-брюнета, народжує подібну до неї дитину, то це не означає, що онук буде блондином чи рудим. Із часом гени світлого волосся можуть втрачати активність. А буває, що дитина, народжена світловолосою, з віком темніє — пігмент у волосинках накопичується поступово.
Проте "рудий" ген навряд чи взагалі зникне з ДНК людей. Він був ще в ДНК неандертальців, які заселяли Європу 200 тисяч років тому. І може жити в онуках, та, навiть не проявляючись, передаватися з поколiння у поколiння. Такі гени не зникають, а лише сплять. Ось чому ніколи не можна відкидати ймовiрність того, що навіть у двох брюнетiв народиться руда дитина. Це привіт із минулого — від рудих прапрабабусі чи прапрадідуся".
Нагадаємо, фахівці з Единбурзького університету взяли зразки крові майже півмільйона рудих людей, виділили з них ДНК і проаналізували роботу генів. Виявилося, що до процесу передачі гена рудого волосся залучено не якийсь один, а вісім раніше не відомих генів.
Чому в рудих дуже світла шкіра з ластовинням або медового відтінку? І чи правда, що такі люди легше переносять біль? Відповіді на ці питання — у новому номері газети Експрес.
