Нещодавно поблизу гори Парашка рятувальники знайшли мертвого 31-річного чоловіка, пише газета Експрес. Він із 22 річним знайомим вирішив піднятися на вершину. Заблукали, перемерзли — адже вирушили в дорогу в кросівках. Один загинув від переохолодження, в іншого — обморожені кінцівки.
Чому люди блукають, травмуються та гинуть, відпочиваючи в горах? Про це ми запитали Олексія Пономаренка, інструктора з гірського туризму, члена ГО "Туристичне товариство "Карпатські стежки".
— Серед лижників та сноубордистів губляться переважно фрірайдери — любителі кататися на непідготовлених трасах. Хоча часто й пансіонати не турбуються про те, щоби позначити підготовлену трасу, натягнути загороджувальну сітку. А це — елементарні заходи безпеки.
— А як щодо маршрутів для сходжень? Вони промарковані?
— Так. Щоправда, у нас немає єдиної організації, яка б контролювала їх маркування.
— А скільки в Карпатах туристичних притулків?
— Офіційно є лише один — європейського типу. Це "Явірник" на Закарпатті. Усе інше не можна назвати повноцінними притулками. Є колиби пастухів, де можна переночувати, є колишні мисливські будиночки, які тепер відновили, поставили пічки. Це такі собі неофіційні притулки.
А, наприклад, у Непалі маршрути прокладені так, щоб за один перехід можна було дістатися від притулку до притулку і там провести ніч у нормальних умовах. Ситуація з інфраструктурою навіть у польській чи румунській частині Карпат набагато краща. Там чітко прокладені маршрути, визначені межі національних парків. Зайшов за межу — штраф, поставив намет у недозволеному місці — штраф. А у нас ніхто за цим особливо не стежить.
— Яких заходів безпеки треба дотримуватись, вирушаючи у гори?
— Зимові гори — дуже небезпечні. Трохи туману, засутеніло, сліди замело — і людина вже не розуміє, звідки прийшла, як повертатися. Тому радив би користуватися навігатором, найкраще таким, що не потребує постійної мережі. Смартфони досить енергоємні, тому завжди беріть павербанк, аби залишатися на зв'язку. Також у туриста повинен бути ліхтар, термос із теплим напоєм (згодом у нього можна набирати воду з джерела, бо снігом спрагу не втамуєш).
Вирушаючи в гори, попередьте рідних, куди йдете і коли плануєте повернутись, щоби вони могли повідомити рятувальників у разі проблеми. Майже у кожному районі є рятувальні пункти, де варто перед підйомом зареєструватись, повідомити маршрут і час повернення.
Зателефонувавши у такий пункт, можна дізнатися, яка погода у місцевості. Бо часто в інтернеті прогнозують сонячну погоду, а на тій горі, куди ви зібралися, сніговій!