Тепло та вдосталь дощів тут сприяють пишному росту рослинності! Безконечні піщані пляжі із тропічними гаями над самим океаном, доступні ціни, екзотичні фрукти ваблять сюди численних мандрівників. Зазирнімо й ми у країну вічного літа, що за 650 кілометрів від екватора.
Шрі-Ланка — острівна країна у північній частині Індійського океану за 31 км від узбережжя Індії. Сухопутного кордону не має.
Площа: 65 610 км2
Валюта: рупія Шрі-Ланки
Столиця: Шрі-Джаяварденепура-Котте (спробуй запам’ятати!).
Населення: 21,670 млн осіб (2018 р.)
Індійський океан одного дня величний і похмурий, іншого — грайливий і веселий, а ще іншого — мрійливо- романтичний у променях призахідного сонця. Так і хочеться сказати йому “Аюбован!” Цим словом місцеві вітають одні одних, у перекладі воно означає “зичу довгого життя”.
Острів, який раніше називали Цейлоном, відомий чаєм, а найсмачніший — із високогірних плантацій, де його збирають вручну раз на тиждень. Найдорожчий — золотий чай, 50 г якого коштує 7000 рупій (приблизно 1120 грн). На одній із фабрик його виробляють лише 25 кг на місяць. А, приміром, чорного — аж 1000 кг щодня. До слова, Шрі-Ланка у 2016 році посідала 4-те місце у світі із виробництва чаю — після Індії, Китаю і Кенії.
Тук-тук — найпопулярніший засіб пересування. Двогодинна поїздка на відстань до 20 кілометрів вартувала лише 100 місцевих рупій (приблизно 16 грн). І це справжній екстрим! Незвичний для нас лівосторонній рух, ризиковані обгони та безугавний гул сигналів, водії, що не дотримуються правил, — від усього цього серце калатало щораз швидше.
Це фото не із зоопарку — мавпочки прийшли до траси, бо знають, що тут часто зупиняються туристи і пригощають фруктами. Тваринки не тільки не бояться брати з рук частування, а й сміливо полюють за вашими окулярами та телефоном.
Вроду цейлонських жінок вдало підкреслює національний одяг, який вони носять і на щодень. За буддійською традицією ця жінка несе квіти у храм Далада Малігава (Зуб Будди) у стародавній столиці Цейлону Канді.
Статуї Будди — у кожному місті та селі. Ця білосніжна скульптура височіє над узбережжям у Бентоті — знаному курорті.
Кокоси, що ростуть на пальмах над самим океаном. Плодам — три місяці, їх тут називають молодими. Усередині багато солодкаво-кислого соку, який добре тамує спрагу, і зовсім мало м’якоті. А ось після шести місяців плоди матимуть товстий горіховий шар і зовсім мало соку.
Господиня одного із кафе на березі океану готує вечерю (ду-у-у-уже смачну) на кухні, де немає ні вікон, ні дверей. А навіщо? Навіть уночі стовпчик термометра тут не опускається нижче за позначку 25 градусів.
На Шрі-Ланці водиться окремий підвид індійського слона — цейлонський, тварини мають темнішу шкіру і виразнішу пігментацію на вухах, лобі, хоботі. Нині на острові залишилося 5 тисяч слонів, їх занесено у Червону книгу. На Шрі-Ланці створено спеціальні притулки для слонів. Тут кожен охочий може власноруч їх погодувати.
Не змогла я втриматися від спокуси скуштувати відомий екзотичний фрукт дуріан. Так, він смердить, і смердить нестерпно — гнилою цибулею й сміттям. На смак як вершкове морозиво із легкою кислинкою. Я затуляла ніс, і, на мою думку, оті тортури не варті насолоджування його смаком. Але все у житті треба спробувати, бодай раз.
Радимо до вашої уваги текст про чорного лелеку і те, як зберегти популяцію цього птаха в Україні.
