Хлопець із Прилук Чернігівської області, коли вступив до навчального закладу у Польщі, зателефонував батькові з проханням дати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі країни. Однак той йому відмовив і... заборонив до нього телефонувати. Тоді хлопець подав на батька до суду.
Річ у тім, що торік його мати вже подавала позов про надання такого дозволу, але батько і тоді був проти, мотивуючи відмову “обмеженими фінансовими можливостями”. Тоді суд задовольнив позов, однак дозвіл був тимчасовим, тож питання постало знову.
Прилуцький міськрайонний суд дослідив матеріали справи і встановив: у 2004 році, коли позивач народився, батьківство щодо нього встановлював суд, хоч згодом чоловік таки визнав його за сина. На той момент він перебував у шлюбі з іншою жінкою. З моменту народження батько не приділяв дитині жодної уваги, не спілкувався з нею та не цікавився її життям. Це підтвердили надані суду довідки з дошкільного закладу та зі школи, які відвідував хлопець. Зокрема, в освітньому закладі вказали: “Ніколи не цікавився життям сина, не відвідував батьківських зборів та не спілкувався з учителями, на вимогу не з’являвся”.
Натомість батько вказав, що сплачує аліменти на дитину. Та був змушений визнати: зі сином не спілкується. Суд врахував інтереси дитини. Однією з найважливіших підстав стало те, що чоловік “намагався в судовому порядку перешкодити навчанню власного сина за межами України виключно з особистих матеріальних інтересів, що є достатньо показовим для його реального ставлення”.
До слова, на судовому засіданні зробили перерву для конфіденційної розмови батька і сина, проте це не допомогло, після неї чоловік, навпаки, став тиснути на хлопця та наполягати, що він з ним має постійні контакти.
Проте суд побачив у цій ситуації виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, оскільки, відповідно до статті 9 Конвенції ООН про права дитини, на перше місце ставляться “якнайкращі інтереси дитини”.
“Підстави позбавити чоловіка батьківських прав були, попри те, що він сплачував аліменти, — пояснює Надія Щадей, адвокатка у сферах сімейного та цивільного права. — Стаття 164 Сімейного кодексу України каже, що серед підстав для цього є і ухиляння від виконання своїх обов’язків з виховання дитини. Подати до суду мають право один з батьків, опікун, піклувальник чи навіть лікарня або школа, де перебуває дитина, орган опіки, прокурор, а також сама дитина — коли досягне 14 років. Тепер таких позовів стає більше, адже діти сміливіше користуються своїми правами”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як пенсіонер став жертвою шахраїв, позбувшись спершу 37, а потім — 50 тисяч гривень
