Галина Шура — із села Комарове, що на Волині. Цього року вона увійшла до п’ятірки тих, котрі написали диктант з однією помилкою.
“Свій перший радіодиктант я написала у 2015 році, вирішила перевірити свої знання — чи, так би мовити, не підлягаю дискваліфікації? (Усміхається). Впоралась добре, але не відправляла роботу комісії на перевірку. Так само зробила і в наступному році, — розповідає Галина Шура. — А ось у 2017-му таки наважилась надіслати диктант і невдовзі отримала диплом за його бездоганне написання! Інтернету в селі тоді ще не було, тож новина про перемогу стала для мене несподіванкою. Вже пізніше я прочитала, що таких, як я, було на всю країну 322 людини — це ті, хто припустився однієї помилки.
Потім декілька років поспіль я брала участь у загальнонаціональному диктанті, але знову не відправляла на перевірку. А у 2021-му відправила його на розгляд фахівців. Чесно кажучи, для мене то був найскладніший текст, писати під диктовку Юрія Андруховича було важко. Довелось тоді помізкувати над реченням зі вставною конструкцією. Буквально в останні секунди перед відправленням поставила знак оклику в одному місці — і в результаті не припустилась жодної помилки! Тоді я стала однією такою українкою із 15 тисяч тих, хто відправляв роботи. Як дізналась про перемогу — аж затремтіли ноги! Знову отримала диплом, книги в подарунок”.
Цього разу, зізнається вчителька, диктант був для неї легшим, ніж минулого. Але більш щемливим. Текст авторства Ірини Цілик “Твій дім” про втрачені українцями через війну оселі вразив до глибини душі. Коли писала, то наверталися сльози.
“Чесно кажучи, для мене відкриттям стало слово “креденс”, бо у нас на Волині на цей елемент меблів кажуть “буфет” чи “сервант”, — каже пані Галина. — Сумнівалася у одному випадку щодо розділових знаків... Виявилося, я таки зробила одну помилку (цьогоріч немає людини, яка написала диктант бездоганно. — Авт.).
Нагороду ще не отримала, але в нашій громаді вже повідомили, що за мій здобуток у січні отримаю премію”.
Цікавлюсь, що ж допомагає пані Галині так бездоганно справлятись із написанням диктантів.
“Я дуже багато читаю. Коли цього не робиш, здається, що перестаєш розвиватись. Фокусуюсь на складних моментах у текстах, — каже жінка. — Наприклад, коли переглядаю стрічку новин про ситуацію на фронті, шукаю складнопідрядні та складносурядні речення, які наразі вивчаємо з дев’ятикласниками. Крім того, якось інтуїтивно відчуваю, що саме в тому чи іншому місці має бути певний розділовий знак”.
Село, де мешкає переможниця радіодиктанту, — неподалік білоруського кордону. Попри небезпеку вторгнення, пані Галина відмовилася покидати село.
“Працюю на освітньому фронті. У вільний час з колегами волонтеримо, допомагаємо біженцям, які приїхали до нас зі сходу, — каже Галина Шура. — Краще рідного дому немає нічого”.
