У багатьох областях України електроенергію подають за графіком. Не обходиться без випадків аварійного вимкнення унаслідок масованих атак на енергетичну інфраструктуру. За таких обставин у споживачів нерідко виходить з ладу техніка. Чи можна цьому запобігти?
— Через те що тисячі приладів у будинках вмикають одночасно, виникає ефект “перекосу фаз”, — зауважує експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. — Причому найбільшу загрозу становлять саме різкі стрибки напруги під час відновлення електропостачання, особливо в перші секунди. Напруга в розетці може підскочити до 300 вольтів і вище або, навпаки, впасти до критично низького рівня і не стабілізуватися тривалий час. Хоча сучасна техніка переважно захищена від коливання напруги, різкі стрибки її впливають на чутливі електронні компоненти, особливо у приладах з мікропроцесорним управлінням. Раптове припинення живлення комп’ютерів, телевізорів із Smart TV чи роутерів призводить до збою програмного забезпечення, втрати даних і пошкодження твердих дисків.
— А яка техніка найбільше потерпає від частого припинення електропостачання?
— Насамперед техніка, не захищена від перепадів напруги, та, що виготовлена до 2010 року. Скажімо, для компресорів холодильників та кондиціонерів потрібен час, щоб тиск у системі вирівнявся. Якщо напруга нестабільна і світло “миготить”, то від перевантаження може згоріти двигун. У зоні ризику — і цифрові плати керування пральних та посудомийних машин, електронні блоки управління газових котлів, системи автоматики електричних котлів та бойлерів, електроплити, духові шафи з електронними панелями керування, кавоварки, блендери, кухонні комбайни та інша дрібна побутова техніка.
— Чи можна захистити техніку?
— Я б радив усім дотримувати золотого правила: як тільки зникло світло, вимкнути з розетки всі потужні та чутливі прилади. Навіть якщо якийсь з них працює в так званому режимі очікування, він теж може постраждати. Електротехніку можна вмикати не раніше ніж через 10 — 15 хвилин після появи електроенергії. Але доки світло блимає, лампочки змінюють яскравість, слід перечекати. Не рекомендував би запускати одночасно пральну машину, бойлер, чайник та електроплиту. Це створює величезне навантаження на внутрішню мережу будинку.
А найефективнішим захистом побутових приладів є стабілізатори та реле напруги. Стабілізатор вирівнює напругу до безпечних 230 вольтів, якщо вона постійно коливається в межах від 180 до 250 вольтів. Але цей пристрій не кожному по кишені. Бюджетний варіант — реле (відсікачі) напруги, які встановлюють у спільний щиток або через них вмикають прилади в окрему розетку. Таке реле, коли потрібно, автоматично перериває живлення. Наприклад, споживач встановив нижню межу 190 і верхню — 240 вольтів. Якщо напруга в мережі вища за передбачений рівень, то реле автоматично вимикає прилад. І знову вмикає, коли напруга повертаться до норми. А от для газового котла, що працює в парі з електричним насосом, обов’язково потрібен стабілізатор напруги. Для окремих приладів, зокрема комп’ютерів, роутерів, варто використовувати джерела безперебійного живлення. Вони дають техніці кілька хвилин для коректного завершення роботи, зберігаючи дані та цілісність електронних плат.
Аварійне вимкнення світла нерідко стається через зниження частоти струму. Її показник, нижчий за стандартні 50 герців, у деяких випадках теж нищить техніку. Найбільше страждають пристрої з електродвигунами і трансформаторами. Вони перегріваються, що може призвести до пожежі. У таких випадках не врятує ні реле, ні стабілізатор напруги. Найефективнішим захистом можуть стати згадані вже джерела безперебійного живлення або зарядні станції, які тримають стандартну частоту.