Уряд Канади розробив спеціальну тимчасову міграційну програму, що дозволяє нашим громадянам, які рятуються від війни, жити у країні до трьох років і, крім того, надає право на повноцінне навчання та роботу.
Такою можливістю вже скористалися кілька десятків тисяч наших громадян. Серед них — 31-літня киянка Марина Мнацаканян, мати трьох дітей, яка з початком повномасштабної війни спершу виїхала до Польщі, однак згодом вирішила переїхати за океан.
Для цього на сайті міграційної служби Канади жінка заповнила анкету для кожного члена сім’ї. Потрібно було вказати дані документів, інформацію про освіту, місця праці, поїздки за кордон за останні п’ять років тощо.
В українців, які підлягають призову, запитують військовий квиток. Оскільки чоловік Марини не є військовозобов’язаним, вона відповідний розділ не заповнювала.
Наступний етап — здача біометрії, тобто відбитків пальців, та фото.
“Я, чоловік і моя мама здавали біометрію у Варшаві. Жодних співбесід не було, — каже жінка. — Уже незабаром на електронну пошту отримали листа, в якому йшлося, що наші заявки погоджено. Далі треба було віднести паспорти до візового центру, щоб отримати візу. Мені видали її на три роки. Ще й з правом працевлаштування…
Паспорти з візами сім’я забрала 15 червня, а вже 24 липня приземлилася в Канаді. За кожен квиток виклали майже тисячу доларів. Із Варшави курсували й безплатні рейси для наших громадян, але охочих потрапити на них значно більше, ніж квитків, тому вирішили не чекати, а летіти за свій кошт.
“В аеропорту нас зустріла україномовна волонтерка, яка допомогла поселитися, — пригадує Марина. — Протягом двох тижнів ми безплатно жили у готелі. Цей час нам дали для пошуку постійного житла. Також нас забезпечили харчуванням”.
Тепер подружжя мешкає у місті Вінніпезі (провінція Манітоба). До речі, місцеві допомагають новоприбулим з адаптацією і тимчасовим дахом над головою.
“Канадці надають і безплатне житло, — каже 30-річна Юлія Стефанова, яка також переїхала з Києва й живе тепер у Торонто. — Помешкання можна знайти на сайті “I — host”. А ось винайм квартири коштує приблизно 2000 доларів на місяць, причому часто слід заплатити наперед, як мінімум, за квартал.
Додам, що середня зарплата у столиці — 4693 канадські долари. Знайти роботу неважко, однак знання англійської або французької мов (залежно від регіону) обов’язкове”.
На щастя, чоловік Марини Мнацаканян добре володіє англійською, він айтівець. Жінка наразі планує піти на мовні курси. А паралельно доглядати дітей. “Тутешні закони забороняють дітям до 12 років залишатися вдома самим. Тож я не зможу працювати повний робочий день”, — каже Марина.
Дітей подружжя планує за писати у місцеві школи, вони безплатні. А от дитячі садочки у Канаді — платні.
“Вартість — приблизно 1000 доларів на місяць”, — додає 37-літня Марія Охріменко з Маріуполя, яка віднедавна теж живе у Країні кленового листка.
Цікаво, на яку фінансову допомогу можуть розраховувати наші люди? За словами жінки, вона вже отримала від держави одноразову виплату — 3000 канадських доларів на себе і 1500 — на дитину.
Проте, виявляється, у деяких провінціях є ще й спеціальні програми для новоприбулих. Наприклад, у Квебеку, куди емігрувала маріуполька Марія Охріменко. Вона вже подала необхідні документи й чекає на рішення. Така додаткова допомога розрахована не більш як на 3 — 4 місяці.
“Звичайно, життя в Канаді недешеве, — каже Марія Охріменко. — На скромне харчування нам із дитиною (донечці два рочки) щомісяця потрібно 800 канадських доларів. Для прикладу: три десятки яєць тут коштує 9 “баксів”, хліб — 2 — 3, кілограм яблук — 5”.
А як з іншими витратами — наприклад, на медицину? Зі слів Марини Мнацаканян, усім українцям, які прибули до Канади, надають безплатне медичне страхування. Воно покриває витрати на всіх спеціалістів, крім стоматолога й офтальмолога.
Насамкінець українці кажуть: Канада — дуже гарна. “Але ніщо не зрівняється з моїм рідним Маріуполем, нашим морем та з Україною”, — ділиться Марія.
“Мені теж дуже хочеться додому, але... — додає Марина. — Нині ми націлені на набуття резидентства, а потім будемо думати, що робити далі. Якщо зрозуміємо, що Канада не для нас, — повернемося в Україну”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, яким буде новий опалювальний сезон в Україні
