Жителька Одещини, особа з інвалідністю, яка має низький дохід, з 1 січня 2022 року постійно отримувала субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. У травні 2024-го під час перевірки її електронної справи фахівці Пенсійного фонду виявили, що в 2022 році жінка придбала іноземну валюту на понад 50 тисяч гривень. Тому протягом 12 місяців вона не мала права отримувати адресну допомогу від держави на компенсацію комунальних платежів. Про придбання валюти субсидіантка не вказала в декларації, коли вчергове подавала заяву на продовження допомоги.
Відтак Пенсійний фонд дійшов висновку, що з січня до вересня 2023 року їй було надміру виплачено 8850,18 гривні, і надіслав повідомлення з вимогою добровільно повернути кошти. Але жінка відмовилася. Тож після призначення субсидії на черговий період з нарахованої суми ПФУ почав утримувати 20 відсотків для погашення переплати.
Позаяк ці відрахування були малими, у вересні 2025 року ГУ ПФУ в Одеській області звернулося до суду про стягнення решти переплачених коштів — 4723,04 гривні.
Отримувачка субсидії подала відзив на позовну заяву. У ньому зазначила, що валюту насправді не купувала, а обміняла заощадження в євро на долари. Як підтвердження надала банківські довідки та квитанцію, з яких випливало, що станом на 22 серпня 2022 року на її депозитних рахунках було 663,12 євро та 668,44 долара, що в гривневому еквіваленті становило 48 809,66 гривні. 22 листопада жінка спочатку конвертувала євро в гривні й того ж дня за отримані кошти придбала 1335,47 долара, що за курсом НБУ становило 48 836,27 гривні. Таким чином, за словами субсидіантки, операції мали обмінний (транзитний) характер, тобто вона лише змінила валюту своїх заощаджень, не вкладаючи додаткових коштів. Відповідно, її матеріальне становище внаслідок цих операцій не покращилося, тому Пенсійний фонд не мав права позбавляти її субсидії та вимагати повернення грошей.
— Пенсійний фонд не надав достатніх доказів, що відповідачка або будь-хто зі складу її домогосподарства купували валюту чи банківські метали на загальну суму, що перевищувала встановлений поріг, — коментує адвокатка Людмила Чорнобай. — Водночас представлені жінкою банківські документи свідчили, що після конвертації однієї валюти в іншу загальна сума на депозиті зросла лише на 36,61 гривні (в гривневому еквіваленті). Водночас валютні операції проводилися у межах суми, яка не перевищувала 50 тисяч гривень. Відтак це не може бути підставою для втрати права на житлову субсидію. Тож Білгород-Дністровський міськрайонний суд відмовив Пенсійному фонду в задоволенні позову — жінці не доведеться повертати кошти.
— А скільки загалом грошей можна мати на депозиті, щоб отримувати субсидію?
— Під час призначення державної адресної допомоги на сплату комунальних послуг враховують загальну суму коштів на депозитних рахунках членів домогосподарства. Якщо вона перевищує 100 тисяч гривень, то це може стати законною причиною для відмови у житловій субсидії. Наприклад, отримувачка має два депозити на 45 і 70 тисяч гривень. Кожен з них не перевищує встановлений ліміт. Але загальна сума вкладів на 15 тисяч гривень більша від законодавчо встановленого порогу. У такому випадку на призначення субсидії розраховувати не варто. Не можуть претендувати на державну адресну допомогу й ті, хто має облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 тисяч гривень.
Водночас, якщо отримувач субсидії має понад 100 тисяч гривень на зарплатній чи поточній картці, то вони не враховуються при призначенні цієї допомоги.