У комітеті ВР з питань свободи слова наголошують: у соцмережах діти стають об’єктами психологічної обробки, вербування та впливу. Тому нам, країні, яка воює, варто на законодавчому рівні розробити механізми, які б захистили неповнолітніх від цифрової загрози. Таким шляхом уже рухаються розвинені демократії. То чи справді варто встановлювати вікові бар’єри?
— Для нас це критично важливо, — переконаний голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. — Мабуть, усім відомо про події в Івано-Франківську, коли через Telegram російські спецслужби завербували на терористичний акт двох підлітків — дали інструкцію, як виготовити вибухівку, і у момент, коли хлопці несли її до залізничного вокзалу, щоб посеред дня там закласти, дистанційно підірвали саморобний пристрій. Один із підлітків загинув, другий залишився без ніг і нині фігурує у кримінальному провадженні про пособництво у вчиненні теракту. Насправді ми розуміємо, що провина — не на дітях, а на російських спецслужбах. Тому вкрай потрібно зробити так, щоб вони не тягнули руки до наших підлітків та не маніпулювали їхньою ще не сформованою свідомістю.
В Україні немає жодного вікового бар’єра для доступу до соцмереж. У TikTok діти споживають фейки, маніпуляції, переймають мову ненависті. Telegram — взагалі чорна діра. Через цю соцмережу поширюють наркотики, рекламують алкоголь і тютюн, провадять вербування, формують деструктивну поведінку у підлітків, які вже підпалюють машини військових, вчиняють провокації, зливають інформацію, беруть участь у диверсіях. Діти і молодь в Україні — пріоритетна ціль спецслужб країни-агресорки. Тож для нас обмеження доступу до соцмереж є значно актуальнішим, ніж для будь-якої країни світу, за винятком хіба що тих, які перебувають у постійній військовій небезпеці. І багато де такі заборони вже запроваджено. Скажімо, у листопаді минулого року Австралія ухвалила закон про мінімальний вік для доступу до соцмереж. Його суть така: діти до 16 років не зможуть створити акаунт без згоди батьків, а платформи зобов’язані вжити реальних заходів для перевірки віку. У жовтні минулого року уряд Норвегії заявив про підготовку змін до закону, які обмежать доступ до соцмереж для дітей до 15 років. Євросоюз також рухається до реформи. Нещодавно стало відомо, що ініціативна група країн — членів ЄС — Франція, Іспанія, Греція — пропонує запровадити “цифровий вік повноліття”. Це означає, що дитина до 15 років не зможе користуватися соціальними мережами без згоди батьків.
— А яка ваша думка?
— Також вважаю, що дітям до певного віку варто заборонити доступ до таких соцмереж, як TikTok, Telegram та Instagram, — каже дитяча психологиня Антоніна Радченко. — Тому що діти не вміють критично мислити. Вони не розмірковують над тим, що правда, а що — ні, і, надивившись яскравого контенту в соцмережах, починають експериментувати з хімією, фізикою, власним здоров’ям та життям.
Соцмережі можуть спричиняти тривожність, депресію, занижену самооцінку та залежність у дітей. Порівняння себе з “ідеальними” образами, негативні коментарі або цькування неабияк впливають на психіку, особливо вразливих підлітків. У соцмережах легше стати жертвою образ, принижень або переслідування. Діти можуть стикатися з насильницьким контентом, дезінформацією, пропагандою або шкідливими трендами (наприклад, брати участь у небезпечних челенджах). Бажано було б якось маркувати контент — що діти можуть дивитися, а що — ні. А що цим навряд чи хтось займатиметься, то простіше до певного віку заборонити доступ дітей до соцмереж.
— Не певна, що заборона матиме потрібний ефект, — зазначає співголова ГО “Батьки SOS” Олена Парфьонова. — Адже діти шукатимуть доступ до соцмереж через VPN (сервіс, який дає змогу обходити блокування інтернет-ресурсів. — Авт.) чи іншими шляхами. І ми опинимося у ситуації, коли взагалі не зможемо простежити, як наші діти потрапляють до соцмереж, як відбувається вербування, поширення пропаганди, маніпуляцій і так далі. Як на мене, варто активізувати зусилля держави у партнерстві з батьками та освітянами, щоб підвищувати культуру користування інтернетом, давати дітям розуміння небезпеки їхніх дій у мережі, а не тотально забороняти популярні цифрові платформи.
— Чи можуть парламентарі підтримати ініціативу про запровадження “цифрового віку повноліття”?
● Я. Юрчишин:
— Після консультацій, які я вже проводив, можу сказати, що найбільше зацікавлені у таких обмеженнях батьки, школи, спеціальні служби, Міносвіти, Міністерство молоді та спорту. Що ж до політиків, то левова частка представників монобільшості наразі за те, щоби спершу ЄС регламентував доступ дітей до соцмереж. Тож у нас два варіанти: чекати, коли в Європі роз9k,,роблять нові правила або коли соцмережі почнуть самі взаємодіяти. Тут маємо дуже хороший приклад — YouTube. Створення акаунту на цій платформі доступне для осіб віком понад 13 років. Водночас батьки можуть встановити формат YouTube Kids, який передбачає відсутність реклами тютюну й алкоголю та будь-якого контенту для дорослих. Ну і головне — дорослі чітко можуть відстежувати історію контенту, який переглядають їхні діти.
