Пошкодження житла та систем електро-, тепло- й водопостачання можуть змусити людей покинути свої домівки, ідеться у звіті Міграційного агентства ООН (Міжнародної організації з міграції). Чи виправдані ці прогнози?
— Такий розвиток подій імовірний, — припускає голова громадської організації “Офіс міграційної політики” Василь Воскобойник. — Це може статися, якщо Росія знищить більшість енергетичних об’єктів. Щоправда, навряд чи виїдуть мільйони. Ті, хто хотів виїхати і мав таку можливість, вже зробили це. Ті, хто залишається, мають де перезимувати або не мають коштів, щоб виїхати. Адже для того, аби дістатися, наприклад, Німеччини, яка досі надає українцям, що втекли від війни, житло та базову допомогу, все одно потрібні якісь фінанси. Бо вже наступного дня житла вам не виділять і не почнуть виплачувати гроші.
На мій погляд, виїжджатимуть передусім люди з прифронтових регіонів. Через повномасштабну війну чимало з них покинули свої домівки, але згодом повернулися до місць попереднього проживання, хоч ці території залишаються небезпечними. За оцінками Міжнародної організації з міграції (МОМ), 1,45 мільйона осіб, які повернулися додому, нині мешкають у прифронтових регіонах, з них 565 тисяч — на Харківщині. У сільській місцевості прифронтових територій приблизно три чверті всіх людей, які повернулися, потребують матеріалів для ремонту пошкоджених стін, а майже дві третини — матеріалів для покрівлі та утеплення. Серйозною проблемою залишаються витрати на опалення. Минулого опалювального сезону лише 32% домогосподарств повідомили, що могли належно опалювати житло. У прифронтових регіонах цей показник становив 25%.
— Ризики стосуються не лише прифронтових територій, а й великих міст, — додає Олексій Позняк, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя імені М. Птухи НАН України. — За даними МОМ, шість із десяти міських мешканців залежать від централізованого опалення, а кожне п’яте міське домогосподарство не має резервного джерела живлення. Крім того, близько 2,1 мільйона одиноких людей літнього віку мешкають у багатоквартирних будинках й особливо вразливі до тривалих перебоїв з електроенергією та теплом.
Хай там як, а я не чекаю масового виїзду людей з України. Як свідчить досвід попередньої зими, яка була доволі холодна, більшість українців якось давала собі раду вдома. Якщо цієї зими будуть частіші і триваліші періоди відключення електроенергії чи водопостачання у великих містах, то можливе посилення міграційних процесів. Але навряд чи воно буде масштабним.
— Чи погоджуєтеся з думкою про те, що українці радше виїжджатимуть у західні області, а не за кордон?
● О. Позняк:
— Якщо в людей немає грошей, вони навряд чи вирушать на Західну Україну. Бо виїхати — це одне, інше — на що жити. Ви ж бачите, яка дорога оренда помешкань у Львові, Ужгороді, Тернополі. Та й для багатьох тоді постануть питання: “А де працювати?”, “Де навчатимуться наші діти?”, “Хто доглядатиме наших літніх батьків?” Певен, для левової частки населення проблемою є переїзд у межах України, не те що виїзд за кордон. Тому більшість усе-таки намагатиметься якось вижити вдома.
— Наскільки підготовлені міста до непростої зими?
— Ми не знаємо деталей запроваджених урядом планів організації енергостійкості, але з тієї інформації, яка просочується, розуміємо, що органи місцевого самоврядування роблять дуже багато, — каже Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”. — Уряд будує шелтери, ховає під землю, де це можливо, трансформатори, закуповує резервне обладнання. Місцева ж влада забезпечує генераторами водоканали та об’єкти водопостачання, зокрема насосні станції й водозабори. Для прикладу, Київ підготував майже 700 генераторів різної потужності для об’єктів тепло- і водопостачання, 70 мобільних пересувних котелень, збудував три дизельні електростанції та резервний водозбір.
Не відкидаю, що у селах людям легше буде пережити зиму. В них свої котли, печі, дрова, вода. Щоб мати електроенергію під час блекаутів, багато хто купує генератори й накопичувачі енергії. Сільські будинки загалом більш автономні, якщо порівнювати з багатоквартирниками у містах.
— Цьогоріч Україна за всіма показниками краще підготовлена до нового опалювального сезону, — певен Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру “Психея”. — Синоптики прогнозують, що ця зима буде теплішою за попередню. Але основний ризик — воєнний — на жаль, залишається. Найважче, безперечно, буде містам поблизу лінії фронту: Харкову, Херсону, Запоріжжю, Сумам. Плюс тим, які є найбільшими споживачами електричної енергії, — Дніпру та Києву. Щоправда, у великих містах значно сильніші засоби протидії російським атакам, а також розгалужена система допомоги — маю на увазі ДСНС, різноманітні волонтерські організації тощо.