21 листопада минає 12 років від початку Революції Гідності. За даними Офісу генпрокурора, суди звільнили від кримінальної відповідальності уже 103 обвинувачених у “справах Майдану”. Серед них — 4 високопосадовців, 86 правоохоронців, 3 прокурорів, 4 службовців та 6 цивільних. Законної сили набрали вироки лише стосовно 71 особи.
— Причиною звільнення від кримінальної відповідальності понад ста обвинувачених у злочинах проти учасників Революції Гідності є порушення строків розгляду справ судами першої інстанції, — каже членкиня об’єднання “Адвокатська дорадча група” Оксана Михалевич. — Деякі справи перебували на розгляді по 6 — 8 років. На моє переконання, більшість суддів, причетних до цього, не мали бажання ухвалювати вироки. Тому засідання призначали раз на місяць, а іноді й раз на три місяці. І навіть тоді у половині випадків слухання не відбувалися через хвороби учасників процесу, відпустки, відрядження чи просто неприбуття сторони захисту без будь-яких пояснень. І судді цьому не протидіяли. Лише активна позиція потерпілих, представників та прокурорів якось впливала на те, щоб судовий процес таки відбувався.
Звісно, були й інші причини, як-от епідемія ковіду, повномасштабне вторгнення, знеструмлення, повітряні тривоги. Також у деяких справах обвинувальні акти до суду було передано після спливання строків давності або ж незадовго до цього. І майже всі вони стосуються обвинувачених, що переховуються від правоохоронних органів у країні-агресорці.
— А скільком особам повідомлено підозру у “справах Майдану”?
— Загалом понад 500. Це переважно правоохоронці, але також є високопосадовці, судді, слідчі, прокурори, цивільні. Наразі триває розгляд понад 100 справ. Наприклад, від початку цього року суди призначили понад 1200 засідань у “справах Майдану”, тобто щотижня призначається більш як 20 засідань. Звичайно, не всі вони відбуваються. Але це показує, що ця тема все ще актуальна і що є над чим працювати.
— Які судові вироки вже набрали законної сили? I як покарали винних?
— У справах про розгін Майдану 30 листопада 2013 року є щонайменше три обвинувальні вироки, які набрали чинності. У справі третьої роти київського “Беркута” покарано Віктора Ейсмонта та Володимира Мохоня (вердикт — три роки позбавлення волі із забороною обіймати посади у правоохоронних органах протягом трьох років). У справі “беркутівця” Артема Мурашка — “заочний” вирок (5 років позбавлення волі). Є ще один вирок правоохоронцю, ухвалений у 2019 році, без реального покарання (з іспитовим строком).
За подіями побиття на Банковій 1 грудня 2013 року на 8 років позбавлення волі засуджено працівника харківського “Беркута” Ігоря Садовниченка (“заочно”). У справі про штурм Майдану у ніч на 11 грудня та державну зраду колишньому заступнику командира кримського “Беркута” Сергієві Марченку суд також призначив реальне покарання — 15 років позбавлення волі.
Щодо січневих подій Революції Гідності як на вулиці Грушевського, так і за межами Майдану, зокрема вбивства Юрія Вербицького та викрадення Ігоря Луценка, то здебільшого серед засуджених — цивільні особи. Це так звані тітушки, як-от Олександр Волков, Юрій Крисін та Асім Фатуллаєв. Але є й “беркутівець”, який тепер відбуває покарання, Андрій Хандрикін. Він був засуджений за тортури проти протестувальників на колонаді біля центрального входу на стадіон “Динамо”.
— На якому етапі перебуває справа за обвинуваченням експрезидента Януковича та керівників силового блоку у зв’язку з подіями 18 — 20 лютого 2014 року?
— На етапі підготовчого провадження. Простіше кажучи, на етапі, коли суд має вирішити, чи відповідає обвинувальний акт та подані позови формальним вимогам закону, чи є підстави для задоволення клопотання прокурорів про заочний судовий розгляд. Цю справу слухатиме Броварський міськрайонний суд Київської області.
