“На купюрі тисяча гривень — ватник, який себе не відмежовував від російського простору, хоча був українцем за етнічним походженням”, — заявив історик. Алфьоров називає такий дизайн ганебним і певен, що на місці Вернадського міг би бути Павло Скоропадський, який саме відкрив Українську академію наук, зображену на звороті купюри 1000 гривень, або ж Симон Петлюра.
— Підтримую думку, що варто замінити на купюрі 1000 гривень постать Володимира Вернадського, українська ідентичність якого дуже сумнівна, — каже історик Іван Хома. — Є більше підстав говорити про його російську імперську та радянську ідентичність. Володимир Вернадський, якого ми знаємо як науковця і філософа, ніколи чітко не називав себе українцем. У його щоденниках та листах національне питання звучало радше побіжно. Вернадський більше ідентифікував себе як російського ученого, гуманіста й громадянина світу.
Писав і виступав він лише російською мовою. Зрозуміло, що це не завжди показник “російськості”, бо для імперської еліти того часу говорити російською було нормою, а українська не мала високого статусу в науці. Однак факт залишається фактом. І ще: Вернадський обіймав посади в російських та радянських академічних установах, не емігрував, не відмежовувався від радянського режиму.
— Володимир Вернадський народився у Санкт-Петербурзі у сім’ї з полтавським корінням, — додає історик та політолог Олександр Палій. — Його батько, Іван Вернадський, був економістом, викладачем Київського університету, мав виразну українську ідентичність і належав до кола українських інтелігентів. Сам Володимир здобув освіту та зробив кар’єру переважно в Російській імперії — працював у Петербурзькому університеті, був академіком Імператорської академії наук.
Після революції 1917 року він очолив створення Української академії наук у Києві й став її першим президентом. Цей факт можна вважати ключовим для українського виміру історичної постаті Вернадського. Але не варто забувати й того, що згодом, через зміну політичної ситуації, він певний час співпрацював із радянськими науковими структурами, жив у Криму та Москві. У радянський період Вернадського канонізували як великого російського вченого, українська складова в його біографії була майже повністю стерта. І нині Росія активно привласнює собі спадщину цього науковця, а це підсилює сприйняття його як імперського діяча.
— Так, наукова діяльність Вернадського була тісно пов’язана з російською наукою, але це переважно тому, що Україна не мала змоги творити власні наукові інституції під владою Російської імперії, — зауважує історикиня Інна Ковалишена. — Вернадський на словах був значно лояльніший до Російської імперії, ніж нам хотілося б. Але те саме, скажімо, робив щодо Німеччини у 2019-му історик Ярослав Грицак — він відмовився приєднуватися до вимог, аби Бундестаг визнав Голодомор геноцидом, заявивши, що за головування в українсько-німецькій історичній організації йому платить Німеччина, а не Україна. При цьому, критикуючи Грицака за його позицію у цьому питанні, ми не перестаємо вважати його українцем. Українцями, врешті-решт, бувають не лишень еталони чеснот.
Загалом Вернадський вболівав за розвиток української культури й науки, але не був послідовним захисником ідеї незалежності, вважав, що зв’язки із Росією треба підтримувати, що українізація має бути лагідна, а не стрімка. Тому я б назвала його малоросом, а не ватником. Хай там як, але погоджуюся з тим, що Вернадський — невдалий вибір для тисячної купюри. Усі інші митці та політичні діячі, зображені на українських грошах, мали чітку та тверду громадянську позицію. Ми теж не в усьому ними задоволені, але їхня громадянська позиція була проукраїнською і послідовною.
— Як вважаєте, чому саме Вернадський опинився на банкноті найвищого номіналу?
● І. Ковалишена:
— Політичні сили, що прийшли до влади в 2019 році (а саме восени 2019-го НБУ ввів в обіг тисячну купюру), брали курс на замирення з Росією і активну громадянську позицію вважали мало не екстремізмом. Згадаймо першу новорічну промову президента Зеленського: “Яка різниця, як називається вулиця, якщо вона добре освітлена та заасфальтована?” У владі хотіли бачити на тисячній купюрі фігуру видатну, але, так би мовити, політично нейтральну. Але знайти аполітичного українського митця — ще той квест. Аполітичні не творили для української культури тоді, коли ця культура була політично дискримінованою. А от науковців (надто представників природничих наук) якраз часто сприймали політично нейтральними, бо їхня діяльність не настільки чітко корелює з їхньою громадянською позицією. Вернадський — перший голова української Академії наук, начебто видатна з погляду становлення української держави постать, але водночас “аполітичний”, “не занадто український”, от його й обрали.
— Чий портрет можна було б розмістити на купюрі 1000 гривень?
● О. Палій:
— Звісно, є багато історичних постатей, які зробили для української держави значно більше, ніж Вернадський. Той же Павло Скоропадський, який розбудовував Україну в часи Гетьманату, чи Костянтин Острозький, який у ХVІ столітті розбив московське військо під Оршею і не дав поширитися ворожій експансії на схід. Зрештою, у нас поступово вилучають з обігу купюри номіналом 1 гривня, 2, 5, 10, замінюючи їх монетами. А це означає, що Володимир Великий, Богдан Хмельницький, Ярослав Мудрий, Іван Мазепа, на жаль, “зникнуть” з українських банкнот.
