69-річна мешканка Гуменецької територіальної громади отримувала держвиплати як малозабезпечена з 2015 року. Водночас приховувала реальні статки.
“Правоохоронці, провівши розслідування, встановили, що за період, коли нараховувалася соцдопомога, жінка придбала нерухомість, а її чоловік — автомобіль. Про ці дорогі покупки одержувачка соцвиплат не повідомляла працівників відділу соцзахисту”, — розповідає Наталія Вінцарська, інспекторка сектору комунікації Кам’янець-Подільського районного управління поліції. Тепер пенсіонерка постане перед судом. Слідчі вже оголосили їй підозру у шахрайстві. Ймовірно, громадянці доведеться повернути державі виплачені впродовж восьми років майже 700 тисяч гривень!
А нещодавно Богородчанський райсуд покарав 200-ма годинами громадських робіт уродженку села Богрівка, що на Івано-Франківщині. Жінка, яка виховує чотирьох неповнолітніх дітей, незаконно отримувала соціальну допомогу, що призначається для малозабезпечених сімей. Обвинувачувана приховала інформацію про придбання та реєстрацію у 2021 році автомобіля 2008 року випуску. Відповідно у січні-листопаді 2022 року неправомірно отримала соцвиплати загальною сумою понад 155 тисяч гривень.
На початку квітня Ізяславський райсуд визнав винною у шахрайстві жительку Хмельниччини, яка незаконно отримувала допомогу у статусі матері-одиначки. Суд встановив, що жінка з 2016 року перебувала у цивільному шлюбі з чоловіком, який є батьком двох її дітей. У 2021 році уродженка села Підлісці подала документи до управління соціального захисту населення Шепетівської РДА для оформлення допомоги на дітей матерям-одиначкам. Та факт спільного проживання з чоловіком приховала. Торік жінка повторно подала документи й отримала допомоги на загальну суму понад 47 тисяч гривень.Їй призначили один рік позбавлення волі умовно. А ще їй доведеться повернути державі понад 47 тисяч незаконно отриманих виплат.
“Випадків незаконного одержання соціальної допомоги на дітей одинокими матерями дуже багато, — розповідає Антон Іванов, адвокат. — Ситуації доволі типові. Жінка, яка має на утриманні неповнолітню дитину, проживає з батьком цієї дитини, разом вони ведуть спільне господарство, але не реєструють шлюбу. Коли вона подає заяву для оформлення допомоги, то у переліку членів сім’ї про чоловіка не згадує. Цю допомогу жінка може отримувати кілька років. Аж доки факт проживання разом і ведення спільного господарства із батьком дитини не виявлять соціальні інспектори під час планових перевірок”.
— Як саме проводиться верифікація соціальних виплат?
— Верифікацію та моніторинг державних виплат здійснює Міністерство фінансів України. За результатами верифікації із Мінфіну щомісяця надходять звіти, — розповідає Галина Луць, заступниця начальника відділу соціальних гарантій управління соціального захисту Львівської міськради. — У цих звітах, зокрема, зазначено, яку суму коштів (надміру чи безпідставно виплачених) належить повернути. І це стосується всіх видів державних допомог. Окрема звітність ведеться щодо виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО).
Загалом проводиться превентивна (попередня), поточна та ретроспективна верифікація. Превентивна здійснюється під час звернення громадян за призначенням державних допомог. Для цього формується відповідний запит на інформаційноаналітичній платформі і перевіряється, чи відповідає повідомлена заявником інформація даним про нього на цій платформі. Мінфін може надсилати органам соцзахисту за місцем проживання заявника рекомендацію щодо додаткової перевірки інформації, яка містить невідповідності. Це можуть бути дані про наявність житла, купівлю автомобіля, депозити тощо. Або ж надходять рекомендації щодо поданих документів. Заявник на час звернення міг подавати свій паспорт-книжечку, а невдовзі оформив ID-картку. І невідповідність документів виявили під час верифікації. Тож треба додати ще ID-картку, щоб її внесли у систему.
Поточна верифікація передбачає аналіз даних щодо змін соціального та фінансово-майнового стану одержувача соцдопомоги, які можуть впливати на призначення, нарахування державних виплат і їх розмір. Наприклад, члени сім’ї отримали якісь додаткові доходи (стипендії чи інші). Тож працівник органу соцзахисту викликає сім’ю. Після отримання відповідних документів про доходи здійснюється перерахунок. Усе, що було виплачене надміру, треба повернути. Хтось повертає всю суму одразу, а хтось — частинами (пишуть заяву про відрахування 20% із наступних виплат).
Якщо ж виявлено порушення, наприклад, були покупки на значні суми, що взагалі не дає права на призначення допомоги, то виплати припиняють. Одержувачу соцдопомоги надсилають повідомлення, яку суму коштів слід повернути і в які строки (зазвичай це потрібно зробити протягом 1 — 3 місяців). Якщо особа не повертає коштів, то орган соцзахисту звертається з позовом до суду.
Є ще ретроспективна верифікація, яка передбачає перевірку інформації про одержувачів соцвиплат, яким завершено надання держдопомоги (за період, що не перевищує трьох років від дня закінчення таких виплат).
