Суди за полишення місця служби одних карають як за дезертирство, а інших — як за самоволку. Чому ж так?
26 лютого 2022 року контрактник однієї з в/ч Запорізької області під час наступу російської армії втік з розташування польового артилерійського складу, опинився в окупації й нічого не робив, щоб повернутися на підконтрольну Україні територію та з’явитися у бойовий підрозділ. Вирок суду за дезертирство — шість років ув’язнення.
Такий же термін ув’язнення отримав капітан із Запоріжжя, який у квітні 2022 року майже два місяці не з’являвся на службу, аж поки не був затриманий співробітниками ДБР. На суді офіцер-медик своєї вини не визнав. Проте його визнали винним у дезертирстві й, крім терміну ув’язнення, позбавили звання.
А на Харківщині судили мобілізованого, який пішов зі служби і з серпня минулого року не з’являвся у в/ч. Лише 8 грудня, коли усвідомив, що за скоєне доведеться відповідати, повернувся. Слідчі кваліфікували його дії як самовільне залишення служби. У скоєному він щиро розкаявся. Вироком суду йому призначено два роки тримання у дисциплінарному батальйоні.
Уродженець Макіївки служив в одній з військових частин Кривого Рогу. 16 вересня 2022-го не з’явився на службу. Розуміючи, що покарання не уникнути, 19 січня цього року добровільно прийшов до спецпрокуратури у військовій та оборонній сфері з повинною та уклав угоду про визнання винуватості. Вироком суду йому призначено шість місяців арешту на гауптвахті.
— У чому полягає різниця між дезертирством і самоволкою?
— Мета обох злочинів однакова — ухилитися від служби, — пояснює Валентин Іванов, адвокат Всеукраїнського об’єднання “Допомога Захист Представництво”. — Принципова різниця між цими двома поняттями полягає у тому, що при дезертирстві військовослужбовець має на меті ухилитися від служби не протягом якогось певного проміжку часу, скажімо, трьох днів, одного чи двох місяців, а назавжди. При цьому може заявляти про свій намір ухилитися від служби взагалі або протягом невизначеного часу, наприклад, поки його не затримають.
Якщо ж військовослужбовець після певного проміжку часу відсутності на службі з’являється у військову частину або в органи військового правопорядку та зізнається у скоєному, то таке порушення буде вважатися самовільним залишенням служби.
— Яка відповідальність передбачена за такі злочини?
— За дезертирство в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці максимальний термін покарання становить 12 років ув’язнення, а за самовільне залишення місця служби або в/ч — 10 років.
ДО РЕЧІ
За минулий рік у Реєстрі судових рішень було опубліковано 6183 справи за самовільне залишення в/ч або місця служби. Пік припав на листопад, коли з’явилось 26% таких справ. У порівнянні з 2015 роком, коли вперше проводилась масштабна мобілізація, кількість таких рішень зросла в 1,6 раза. А про дезертирство торік розглянуто 3214 справ. Пік утікачів припадає на березень. Порівняно з тим же 2015 роком кількість таких кримінальних проваджень зросла втричі.
