Доступ до онлайн-інформації про школи, місцевість, де вони розташовані, засоби охорони й пожежну безпеку матимуть поліцейські та працівники ДСНС.
— Щодо AIКОМ (Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту), то це система для управлінців у сфері освіти, — розповідає Олена Парфьонова, співголова громадського об’єднання “Батьки SOS”. — Власник AIКОМ — держава в особі Міносвіти. Є відповідний наказ МОН, де визначено перелік даних, що обробляються у цій системі.
— Які це дані?
— Йдеться про дані учнів (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; стать; реквізити документа, що посвідчує особу; заклад загальної середньої освіти та клас, до якого зарахований учень (дата зарахування/відрахування та підстава); пільгова категорія тощо).
Також у цій системі обробляється інша інформація про кожного учня: відвідування та пропуски занять; оцінювання (поточне, тематичне, підсумкове, атестаційне); теми уроків. У систему вносять і персональні дані батьків (прізвище, ім’я, по батькові; контактна інформація).
— Для чого створено цей програмно-апаратний комплекс?
— AIКОМ мав би допомагати школам і управлінцям здійснювати менеджмент усієї галузі. Дані цієї системи дуже важливі для формування державного бюджету й визначення необхідних видатків на освітню галузь. Проте сьогодні ця система не працює так, як це мало би бути.
Освітяни навіть створили петицію з вимогою призупинити впровадження програмно-апаратного комплексу AIКОМ. Кажуть, у систему неможливо повноцінно вносити та змінювати первинну інформацію. Працівники закладів освіти нарікають, що намагаються працювати з програмним комплексом АІКОМ, витрачаючи на це багато робочого часу, але комплекс містить помилки й недоопрацювання. Дані, на підставі яких розподіляється державна освітня субвенція, — неактуальні, і виправити їх неможливо. Звіти, які потрібно здати, неможливо сформувати, бо в системі постійно проводяться “технічні роботи” й відповідний функціонал узагалі не працює. Служба підтримки не може відповісти на жодне питання користувачів. Крім того, закладам освіти доводиться вести власні інформаційні бази й отримувати з них аналітичні дані, бо оновлене програмне забезпечення АІКОМ не передбачає використання внесеної інформації у навчальних закладах.
— А як щодо електронного паспорта безпеки? Він матиме практичне застосування?
— Електронний паспорт безпеки покликаний сформувати більш безпечне освітнє середовище й виправити наявні проблеми в закладах освіти. Для його створення адміністрації шкіл мають внести у систему дані в п’ять підрозділів: відомості; місцевість; територія; засоби охорони; пожежна безпека.
Проте електронний паспорт безпеки — лише частина змін, які плануються у рамках проєкту закону про безпеку (законопроєкт №11543). У ньому пропонується дозволити використовувати для створення безпечного освітнього середовища, окрім бюджетних, й інші кошти. Але батьки чітко розуміють, що на це чергове “покращення” підуть гроші з їхніх гаманців.
Хоч загалом створення безпечного освітнього середовища — це обов’язок держави, але нардепи вирішили перекласти ці витрати на когось іншого. У згаданому законопроєкті багато дискусійних норм, але це “президентський проєкт”. Є політична воля для його ухвалення. Шкода, що немає здорового глузду.
